Поява амброзії полинолистої на території України створила одну із гострих екологічних проблем сучасності.

     Амброзія полинолиста – вид отруйних трав'янистих рослин із родини Айстрових (Asteraceae). Походить з Північної Америки, звідки поширилась майже по всьому світу. Належить до карантинних бур’янів, які завдають великої шкоди сільському господарству та здоров’ю людини. За життєвою стратегією – це рудерал, заселяє сади, городи, узбіччя доріг, залізничні насипи, луки, пасовища, пустирі тощо.
     Амброзія полинолиста привернула до себе увагу перш за все через здатність викликати низку алергічних реакцій, що негативно позначаються на здоров’ї значної частини населення. Пилок Ambrosia artemisiifolia визиває види алергій в період цвітіння через аерозольно-контактну взаємодію з організмами людей та тварин. Сукупність алергічних реакцій (амброзійний поліноз) проявляється у вигляді алергічного риніту, кон’юнктивіту зі сльозотечею та погіршенням зору, лихоманки, респіраторних розладів, астми з приступами задухи, атопічного дерматиту (екземи) зі свербежем окремо або у сукупності з різним степенем важкості та хронічними проявами. Дослідженнями з пилку амброзії виділено біля 22 алергенів, які викликають алергічні реакції у майже 95% амброзіо-чутливих людей.
     Ambrosia artemisiifolia має тенденцію до зростання великими колоніями, де одна потужна рослина здатна продукувати до 45 г пилку в період цвітіння, котрий має здатність переноситись повітряними масами на значні відстані – від кількох десятків кілометрів до 200-500- і навіть 1000 км від місця зростання.
     Важливим напрямком шкодочинності Ambrosia artemisiifolia є значне розповсюдження її в якості все більш поширеного бур’яну сільськогосподарських угідь (сегетальний бур’ян). Найбільш злісним бур’яном Ambrosia artemisiifolia є для соняшника і кукурудзи. В сформованих агроценозах амброзія веде себе як типовий патієнт – пристосуванець фітоценозу (рослинного угрупування), конкуруючи за ресурси живлення з основною культурою. Так, наприклад максимальний відсоток втрати врожаю цукрового буряка на засмічених полях може сягати 82% (за даними Final report, 2010).
     Вченими виявлено, що зміни в кліматі дозволять Ambrosia artemisiifolia розширити свою географічну присутність як в широтному, так і у вертикальному градієнті, а збільшення концентрації CO2 в атмосфері сприяють росту Ambrosia artemisiifolia, зростанню біомаси рослин, і як наслідок – збільшення виробництва пилку на 61%.
     Ігнорування проблеми амброзії призводить до поступального збільшення щільності зростання амброзії полинолистої на окремо взятій місцевості або території країни, що з часом призводить до стрімкого росту рівня амброзійних алергій серед населення.

      Основним засобом боротьби з амброзією полинолистою в посівах сільськогосподарських культур залишається хімічний метод. Необхідно формувати нові підходи в використанні сівозмін з метою пониження конкурентної здатності амброзії, впровадження біологічних методів захисту, формуванню органічного землеробства тощо. Біологічний метод боротьби з Ambrosia artemisiifolia на планеті впроваджений поки що тільки в Австралії. В Україні цей метод потребує ретельної розробки, тому що у випадку негативних прорахунків збитки понесе вирощування соняшника як провідної експортної олійної культури.

     Які ж шляхи вирішення проблеми?
     Автоматично понизити щільність зростання амброзії і вірогідність її розповсюдження допоможуть такі заходи, як збільшення відсотку площ газонів, створення доглянутих ландшафтів, введення в штат садівників чи майстрів з озеленення для об’єктів господарювання з середніми та великими територіями, якісна робота зеленбудів, окультурення територій, направлена робота з протидії амброзії установами ЖКГ, створення закладів мобільного реагування, відповідальність землевласників за фітосанітарний стан територій на законодавчому рівні, утилізація відходів, ліквідація стихійних сміттєзвалищ тощо.
    Україна є державою з потужним сільськогосподарським сектором, тому захист орних земель від заселення амброзією є гострою пріоритетною задачею. У цьому відношенні слід особливу увагу приділяти фітосанітарному стану сіл, адже рівень чутливості сільського населення до амброзії нижчий, а рівень контакту між селом і полем високий та інтенсивний. При цьому сільське населення має дуже низький рівень обізнаності або взагалі не володіє інформацією про проблему амброзії в більшості регіонів України.

    (В публікації використано матеріали аналітичної статті «Явище амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia L.) як проблема загальнодержавного рівня: загрози, тенденції, наслідки», автори Солоненко В.І. та Ватаманюк О.В. – науковці Вінницького національного аграрного університету, повний текст можна знайти в збірнику наукових праць університету «Сільське господарство та лісівництво», №12, 2019, с. 187-204.)

Заступник
директора Департаменту
О.П. Ткаченко