Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 7 - 13 липня 2022 року

      Російські війська продовжують чинити екологічний терор в центрі європейського континенту. Світ відчуватиме наслідки цього терору ще довго після завершення бойових дій.
    Про це заявив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець під час неформальної зустрічі з міністрами охорони навколишнього середовища держав-членів ЄС у Празі 13 липня 2022 року.
    ЄС готовий підтримати Україну в процесі післявоєнної відбудови та відновлення довкілля.
    “Наші партнери готові надавати експертну та практичну допомогу в оцінці завданої шкоди, сприяти Україні у процесі відновлення. Ми вже маємо план, як відновити нашу країну та наше довкілля. Отримав запевнення у всебічній підтримці України на цьому шляху”, - зазначив Руслан Стрілець.
    Загрози ядерній та радіаційній безпеці
    Ситуація на окупованій російськими військами Запорізькій АЕС продовжує становити загрозу всій Європі. Російські окупаційні сили застосовують репресії щодо українських працівників захопленої ЗАЕС. 7 липня стало відомо, що в Енергодарі загарбники викрали співробітника ЗАЕС - заслуженого енергетика України Олександра Стельмаха. Наразі місце перебування викраденого невідоме.
    10 липня російські військові силоміць змусили керівництво ЗАЕС допустити відомого російського блогера-пропагандиста із представником росатома й у супроводі озброєних солдатів до блочного щита керування одного з енергоблоків атомної станції та до інших приміщень з обмеженим доступом.
    В Україні випустили документальний проєкт «Що, якби це сталося знову?», присвячений захопленню Чорнобильської АЕС та Зони відчуження російськими військовими під час повномасштабного вторгнення. Завдяки інтерв’ю з експертами, у тому числі співробітниками Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, у документальному фільмі висвітлюються події, які поставили під загрозу ядерну безпеку в період окупації території російськими військами.
    Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти
    7 липня:
    • внаслідок російських ракетних ударів були зруйновані складські приміщення в Одеській області. Внаслідок пожежі через атаку було знищено близько 35 тонн зерна.
    • російські війська завдали артилерійського удару по Авдіївському коксохімічному заводу в Донецькій області.
    8 липня окупанти:
    • завдали ударів по Вуглегірській ТЕС у Донецькій області
    • знищили АЗС у місті Гірник та будівлю залізничного вокзалу в місті Часів Яр на Донеччині.
    • завдали два ракетні удари по насосній станції в Чугуївському районі Харківської області. Один з ударів наніс пошкодження будівлі та устаткуванню насосної станції.
    • обстріляли птахокомплекс в Ізюмському районі Харківської області.
    9 липня:
    • російські війська знову вдарили по Часовому Яру, знищивши багатоповерховий житловий будинок. Внаслідок цієї атаки загинуло 48 людей.
    • через російські обстріли зафіксовані пошкодження молокозаводу та меблевої фабрики у Костянтинівці Донецької області.
    11 липня росіяни запустили 7 ракет по Одеській області, одна з них завдала пошкоджень об’єкту портової інфраструктури.
    12 липня російські війська:
    • у черговий раз завдали удару з реактивних систем залпового вогню по Харкову. Внаслідок атаки виникла пожежа на виробничому підприємстві в Немишлянському районі міста: горіли бухти з кабелями на площі 300 кв. м.
    • обстріляли відкриту територію неподалік одного із підприємств міста Зеленодольськ (Дніпропетровська область). Площа пожежі внаслідок атаки склала близько 3,5 га.
    13 липня окупанти:
    • обстріляли завод з виробництва керамічної плитки у Слов'янську Донецької області.
    • випустили дві крилаті ракети по Запоріжжю, зруйнувавши один з цехів підприємства, що виробляло невійськову продукцію.
    Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.
    Фахівці ДЕІ розрахували шкоду довкіллю, завдану внаслідок обстрілу російськими військами високотехнологічного заводу із виробництва пластикової тари та упаковки з пластмас у Чернігові у березні. Розмір збитків, завданих довкіллю внаслідок горіння та неорганізованого викиду шкідливих речовин в атмосферне повітря, склав понад 41 мільйон гривень.
    Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями
    За даними ДСНС, з 24 лютого до 12 липня 2022 року на території України знешкоджено 158 681 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2066 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 64 тис. 184 га.
    За даними Міністерства оборони, з 24 лютого по 13 липня на території України знищено понад 10 000 одиниць російської військової техніки.
    7 липня на території Менської громади на Чернігівщині з річки витягли два російські танки, які потонули наприкінці лютого.
    Знищена військова техніка та боєприпаси, а також розірвані ракети та авіабомби забруднюють ґрунт і підземні води хімічними речовинами, у тому числі важкими металами.
    За попередніми підрахунками Міністерства розвитку громад та територій, в Україні зруйновано або пошкоджено 116 тис. житлових будинків, у яких мешкали близько 3,5 млн громадян. Руйнування будівель та поселень призводить до забруднення довкілля будівельним сміттям та азбестом. Наслідки такого забруднення для довкілля будуть проявлятися роками.
    Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються
    Протягом минулого тижня на території України щодня фіксувалися численні пожежі у лісах та на полях через обстріли. Система NASA FIRMS (Fire Information for Resource Management System), яка займається виявленням великих пожеж, зафіксувала найгарячіші точки вздовж лінії фронту на території України. Чи не найбільше пожеж за тривалий час у NASA задокументували 8 липня. Зокрема на супутникових знімках видно масштабні займання у Луганській, Донецькій і частині Харківської області, а також на півдні – на Миколаївщині та Херсонщині.
    Росіяни цілеспрямовано обстрілюють поля на прифронтових територіях, знищуючи майбутній урожай на тисячах гектарів. Через постійні обстріли гасити пожежі на деокупованих територіях вкрай важко, а на окупованих землях росіяни навмисно не дозволяють це. Щоб врятувати хоч частину врожаю, люди часто працюють на техніці поруч зі стіною вогню. Детальніше про російську тактику продовольчого терору можна прочитати в опублікованій 11 липня статті CNN.
    Російські загарбники окупували 13 національних парків, 8 природних заповідників і 2 біосферні заповідники України.
    11 липня Національна поліція повідомила, що окупанти захопили будівлю та змінили керівництво Інституту тваринництва степових районів «Асканія Нова» у Херсонській області. Біосферний заповідник «Асканія-Нова» продовжує працювати в окупації. Нагальні проблеми щодо утримання колекцій, охорони та збереження природних і штучних екосистем біосферного заповідника вирішуються за допомогою благодійних внесків.
    Окупанти схиляють до співпраці керівництво Національного парку Нижньодніпровський, що на Херсонщині. Про це розповів колишній працівник парку, який виїхав на територію підконтрольну Україні. За його словами, росіяни змушують людей, які займаються промислом риби, відправляти улов до Росії. Через бойові дії неможливо здійснювати державний контроль на тимчасово окупованих територіях. Як наслідок можливе скорочення популяції, в тому числі і цінних порід риб, надалі відбудеться значне зменшення рибних ресурсів.
    Шкода водним ресурсам
    За інформацією Державного агентства водних ресурсів України (ДАВР) внаслідок російського повномасштабного вторгнення в Україну більше половини пунктів моніторингу поверхневих вод опинились на території, доступ до якої був утруднений або відсутній.
    Наразі фахівці ДАВР проводять моніторинг по 420 пунктах водозабору. Кількість пунктів моніторингу до повномасштабного вторгнення складала 580. Відновлено проведення моніторингу на понад 70% кількості точок водозабору, в тому числі і на деокупованих територіях.
    Фахівці моніторять стан масивів поверхневих вод та реагують на усі можливі ризики, які несуть воєнні дії. На сьогодні загальний стан водних ресурсів в Україні не викликає масштабних побоювань, але точне встановлення шкоди та потрапляння хімічних сполук у водні об’єкти можна буде встановити шляхом проведення широкого скринінгу вже після завершення воєнних дій.
    Фахівці ДЕІ розрахували шкоду довкіллю, завдану внаслідок знищення російськими військами греблі Оскільського водосховища у Харківській області. Внаслідок влучення снаряда у гідротехнічну споруду водосховища, 76 % обсягу наповнення водосховища було скинуто. У результаті завдано шкоди водним ресурсам, зруйновано екосистему водосховища, знищено цінні види риб та інших живих водних ресурсів. Загальна сума збитків довкіллю становить понад 2,1 млрд гривень.
    Чорне та Азовське моря
    Російські війська атакують інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів та кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення токсинів у море.
    Зокрема, 7 липня російська ракета Х-31 влучила в танкер «Millennial Spirit» під прапором Молдова. Танкер дрейфує в територіальних водах поблизу Одеської області без екіпажу із залишками дизпалива на борту. Цей танкер був вперше обстріляний російськими військовими кораблями у березні. На момент першого влучання в судно на ньому перебувало понад 500 тонн дизпалива. Нараз на танкері ймовірне горіння залишків вантажу.
    На місці здійсненого 1 липня удару російських військових по курортному селищу у Білгород-Дністровському районі Одеській області знайшли вже 500 уламків від ракет.
    Російські війська розмістили в акваторії Чорного моря велику кількість мін, які загрожують як судноплавству, так і людям та морським тваринам. 8 липня підрозділ Військово-Морських Сил Збройних Сил України виявив і знешкодив 2 дрейфуючі протикорабельні міни біля узбережжя Одеської області.


Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України


 

Попередня сторінка