Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 25 - 31 серпня 2022 року

      Орієнтовна сума шкоди, яку російські війська завдали довкіллю України, становить понад 962 мільярди гривень. Про це заявив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець під час брифінгу в Media Center Ukraine.
    Команда Міндовкілля продовжуватиме обрахунок збитків природі від російської агресії. “Ми чітко розуміємо, що це важливо для формування судових позовів проти росії та для отримання українським народом компенсації за шкоду довкіллю”, - резюмував Руслан Стрілець.
    Попри війну, одним із безумовних пріоритетів Міндовкілля сьогодні є адаптація національного довкіллєвого законодавства до вимог ЄС. На цьому наголосив Міністр Руслан Стрілець під час засідання Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування.
    За словами Руслана Стрільця, наразі на розгляді Верховної Ради знаходиться 19 євроінтеграційних довкіллєвих законопроєктів, чотири з них мають бути прийняті першочергово для виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Зокрема це: №4461 про території Смарагдової мережі; №7327 щодо державної системи моніторингу довкілля; №4187 щодо підтримки розвитку вітчизняних галузей надрокористування; №6004-2 про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
    «Ще 3 місяці тому відповідно до “Пульсу Угоди” ступінь виконання Україною євроінтеграційних зобов'язань у довкіллєвій сфері становив 61%. Сьогодні, за нашими підрахунками, вже маємо показник у 63%. Впевнений, що за два роки спільною роботою з народними депутатами та за експертної підтримки європейських колег зможемо досягти 75%», - наголосив Руслан Стрілець.
    Загрози ядерній та радіаційній безпеці
    Станом на 31 серпня 2022 року Запорізька АЕС працює з ризиком порушення норм радіаційної та пожежної безпеки.
    25 серпня ЗАЕС принаймні двічі втрачала з’єднання з лініями електропередач протягом дня. Внаслідок обривів ЛЕП два діючих блоки ЗАЕС були відключені від електромережі та спрацювали їхні системи протиаварійного захисту, а всі системи безпеки залишилися в робочому стані. Ввечері 25 серпня атомна електростанція відновила з’єднання з четвертою лінією зв’язку із енергосистемою України. Два енергоблоки ЗАЕС, під'єднані минулого тижня до мережі після зупинення, стабільно виробляють електроенергію для потреб України. Зауважень до роботи обладнання та систем безпеки наразі немає.
    28 серпня російські військові продовжували обстрілювати Енергодар та майданчик ЗАЕС. Внаслідок цього поранення різного ступеню тяжкості отримали 10 мирних мешканців Енергодара, чотири з них – працівники атомної станції.
    Через присутність на станції російських військових, їхньої зброї, техніки та вибухівки є серйозні ризики для безпечної роботи ЗАЕС. Внаслідок періодичних обстрілів інфраструктура станції зазнала пошкоджень, існують ризики витоку водню та розпилення радіоактивних речовин, високою є і пожежна небезпека.
    Український персонал станції продовжує героїчно працювати, докладаючи всіх зусиль для забезпечення ядерної та радіаційної безпеки, а також ліквідації наслідків пошкоджень. Окупанти, готуючись до приїзду місії МАГАТЕ, посилили тиск на персонал ЗАЕС – задля нерозголошення ними свідчень про злочини окупантів на станції та використання її як військової бази.
    Відповідно до рози вітрів на понеділок, 29 серпня 2022 року, в разі аварії на одному з енергоблоків ЗАЕС хмара розповсюдження радіації рухатиметься за вітром на південний схід у бік росії. Відповідний розрахунковий прогноз зробили фахівці Держатомрегулювання України.
    30 серпня до України прибула місія Міжнародної агенції з атомної енергії. У той же день окупанти обстріляли коридори, якими МАГАТЕ мала дістатися до ЗАЕС.
    Дедалі більша загроза через безпрецедентний ядерний тероризм росії спонукає Україну готуватися до всіх можливих сценаріїв на Запорізькій атомній електростанції.
    1 вересня о 4:57 внаслідок чергового мінометного обстрілу російськими окупаційними військами майданчика Запорізької АЕС спрацював аварійний захист і відключився працюючий 5-й енергоблок.
    По обіді 1 вересня місія МАГАТЕ прибула на Запорізьку АЕС в окупованому Енергодарі.
    Окупанти докладають максимум зусиль, щоб не дати місії можливості ознайомитися з реальним станом справ на Запорізькій АЕС. Зокрема, інспектори місії МАГАТЕ пересувались станцією та спілкувались зі співробітниками ЗАЕС у присутності російських військових та працівників «Росатома». Окупанти не пропустили автобуси з українськими та іноземними журналістами, які намагалися потрапити на Запорізьку АЕС разом з місією.
    Генеральний директор Рафаель Гроссі прокоментував початок місії МАГАТЕ на Запорізькій атомній електростанції: «Ми продемонстрували, що міжнародне співтовариство присутнє на станції, може там залишитися, і ми продовжимо цю роботу. Наша робота на станції тільки розпочалася».
    Україна очікує, що результатами роботи місії стануть деокупація ЗАЕС, її повернення під повний контроль України та подальша демілітаризація території навколо станції.
    За супутниковими даними NASA FIRMS, 24 серпня в прикордонних районах Зони відчуження Чорнобильської АЕС були зафіксовані 4 осередки займання. Станом на 28 серпня 2022 року у Зоні відчуження залишається 3 осередки займання. Відкритого горіння не спостерігається, лише тління та задимлення у Денисовецькому, Паришівському та Котовському лісництвах.
    Гасіння пожеж ускладнюється замінуванням багатьох ділянок території зони та близькістю до кордонів білорусі. Працівники ДСП «Північна Пуща» та Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника ведуть спостереження та вживають можливі заходи щодо нерозповсюдження вогню (згідно з вимогами ЗСУ). Постійний моніторинг і патрулювання територій зони відчуження буде продовжуватися.
    Враховуючи радіологічну значимість пожеж на території Зони відчуження, радіаційний фон у 39 пунктах контролюється за допомогою автоматизованої системи контролю радіаційного стану АСКРС. За даними ДСП «Екоцентр» підвищення рівня радіаційного випромінювання у Зоні відчуження не виявлено.
    Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти
    25 серпня російські війська:
    • обстріляли цех заводу з обробки кольорових металів у Бахмуті Донецької області, внаслідок обстрілу виникла пожежа обладнання та матеріалів на площі 400 квадратних метрів;
    • завдали ракетних ударів по Синельниківському району Дніпропетровської області, пошкодивши будівлю підприємства та сільськогосподарські склади.;
    26 серпня окупанти:
    • атакували Дніпропетровську область: у Межівській громаді поцілили по будівлі підприємства, там сталася пожежа. У Великомихайлівській громаді зруйновано склади сільгосптовариства;
    • завдали 16 ракетних ударів по Запоріжжю. В результаті атаки було пошкоджено підприємство та прилеглі багатоповерхові житлові будинки;
    • завдали ракетного удару по Чугуєву у Харківській області, пошкодивши об’єкт інфраструктури.
    27 серпня росіяни:
    • обстріляли Дергачівську громаду Харківської області, зруйнована будівля одного з промислових підприємств;
    • обстрілювали м. Харків та мирне населення Богодухівського, Чугуївського, Харківського та Ізюмського районів. Пошкоджені об’єкти промисловості, сталися пожежі , зокрема, загорівся склад з насінням соняшника;
    • обстріляли енергетичне підприємство в Зеленодольській громаді Дніпропетровської області.
    28 серпня російські війська:
    • завдали ракетного удару по об’єкту військової інфраструктури в Сарнах Рівненської області. Пошкоджень зазнали близько 30 цивільних об’єктів, зокрема, приміщення лікарні. Загорілось близько гектара лісового масиву, пожежу локалізували працівники ДСНС;
    • завдали удару з РСЗВ «Смерч» по Миколаєву, внаслідок чого виникла пожежа на території елеватора;
    • обстріляли машинобудівний завод у Бахмуті, пожежники гасили пожежу на площі 700 кв.м. майже 10 годин;
    29 серпня російські війська:
    • обстрілами пошкодили 2 цехи Авдіївського коксохімічного заводу в Донецькій області;
    • обстріляли Миколаїв 16 зенітними ракетами С-300, пошкодивши об’єкти транспортної інфраструктури;
    • завдали 2 ракетних ударів по центру Харкова. Частково зруйновано адміністративні будівлі.
    30 серпня:
    • під російським обстрілом Нікопольський, Криворізький та Дніпровський райони Дніпропетровської області, пошкоджено цивільну інфраструктуру, електромережі та газогони. У Кривому Розі є руйнування на одному із промислових підприємств;
    • росіяни обстріляли з артилерії центр Харкова, а також Дергачі, Безруки, Слатине, Прудянку, Дементіївку, Нове, Питомник і Руську Лозову. Об’єкти цивільної інфраструктури зазнали руйнувань;
    • в Запоріжжі через російські ракетні удари пошкоджено автозаправку.
    31 серпня окупанти:
    • обстріляли молочно-товарну ферму неподалік села Велика Білозерка У Запорізькій області, знищивши 11 із 14 корпусів сільгосппідприємства та вбивши близько тисячі корів;
    • обстріляли Миколаїв, в результаті зайнялись зернові силоси на інфраструктурному об’єкті в Корабельному районі. Вогонь розповсюдився на площі близько 200 кв. м.
    Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.
    За даними ДЕІ, внаслідок знищення окупантами готелю «Харків» відбулось засмічення відходами пластику, деревини, чорного і кольорового металів, скла та паперу земельних ділянок площею 12 980 кв. м. Довкіллю завдано збитків на суму 752,3 млн гривень.
    Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями
    За даними ДСНС, з 24 лютого до 31 серпня 2022 року на території України знешкоджено 190 029 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2106 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 69 428 га.
    За даними проекту RebuildUA, загальна сума зруйнованої та пошкодженої російськими окупантами інфраструктури смт Ворзель на Київщині становить 52 млн доларів, або близько 2 мільярдів гривень. У селищі не було військових та стратегічних об’єктів, та це не завадило окупантам пошкодити 541 будівлю із 6 649 наявних, із них 463 – житловий фонд (сумарна площа руйнувань — понад 126 тис кв. м).
    Руйнування будівель та поселень призводить до забруднення довкілля будівельним сміттям та азбестом. Наслідки такого забруднення для довкілля будуть проявлятися роками.
    Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються
    За даними Держлісагентства, кількість лісових пожеж в Україні у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросла у 2,3 рази, а площа – у 77 разів. У 70% випадків причиною лісових пожеж цього року є активні бойові дії або обстріли крилатими ракетами, вибухи мін тощо.
    Зокрема, 25 серпня через російські обстріли зайнялись хвойна підстилка, лісові насадження та господарча споруда на території Галицинівського лісового урочища у Миколаївській області. За даними ДЕІ, розмір шкоди, зумовленої забрудненням атмосферного повітря неорганізованими викидами забруднюючих речовин внаслідок лісових пожеж через російські обстріли у Миколаївській області складає понад 111 мільйонів гривень.
    25 серпня відбувся обстріл Шалигинської територіальної громади у Сумській області ймовірно з реактивних систем залпового вогню з фосфорними снарядами, зафіксовано 20 вибухів. Після обстеження місцевості виявлено загорання лісу в районі природоохоронного заказника та залишки снарядів.
    Значна площа цьогорічних пожеж на Київщині і Чернігівщині – понад 1,2 тисячі гектарів – це великі пожежі. Основні причини – це мінування лісових масивів. Окупанти залишили після себе не лише тисячі звичайних мін, але й сотні спеціальних вибухових пристроїв, які цілеспрямовано спричиняють лісові пожежі та унеможливлюють оперативне гасіння.
    Лісники не можуть ризикувати людьми та заходити вглиб нерозмінованої території, де виникають лісові пожежі. Вимушені обирати тактику локалізації пожеж по периметру загоряння, перешкоджаючи вогню розповсюджуватись там, де ДСНС і ЗСУ вже провели розмінування. На Київщині триває знешкодження вибухонебезпечних предметів. Аби попередити лісові пожежі лісгоспи облаштували майже 10,6 км протипожежних розривів і бар’єрів та 28,4 тис. км мінералізованих смуг.
    За даними ДЕІ, у березні 2022 року внаслідок російського авіаудару по базі відпочинку «Сонячна Поляна», яка розташована посеред лісового масиву ДП «Сумський лісгосп», зруйновано та пошкоджено об’єкти інфраструктури, а також знищено частину лісу (212 дерев). Збитки довкіллю склали майже 1,73 млн гривень.
    Експерти Українського товариства охорони птахів та BirdLife Europe & Central Asia опублікували статтю про вплив російської збройної агресії на диких птахів в Україні. В Україні налічується 434 види птахів, 18 з них – це рідкісні птахи під загрозою зникнення. Для 19 видів Україна є домівкою для понад 15% їхньої популяції в Європі. Згідно з дослідженням, внаслідок військових дій птахам в Україні загрожує знищення, а також втрата та забруднення оселищ та місць гніздування.
    Шкода водним ресурсам
    Російські війська завдають цілеспрямованих ударів по інфраструктурі для забору, очищення та постачання води, а також каналізаційних очисних спорудах. Через російську агресію значно пошкоджені об’єкти водопостачання та водовідведення у Луганській, Донецькій, Запорізькій, Харківській та Миколаївській областях.
    Починаючи з квітня 2022 року півмільйонний Миколаїв живе без стабільного водопостачання.
    12 квітня російські військові обстріляли і пошкодили водогін, який постачає воду з річки Дніпро на Херсонщині до Миколаєва. Протягом місяця люди набирали воду з машин, річки та навіть ставили відра, коли йшов дощ. Основним постачальником питної води для Миколаєва стала Одеса: місцеві волонтери привезли за кілька місяців понад 1000 тонн води для миколаївців. Також до розв'язання проблеми приєдналися й сусідні області, надавши водіїв з машинами для перевезення води та спеціалістів, які допомогли організувати нові свердловини.
    Ситуація з водопостачанням поліпшилась на початку травня. Комунальне підприємство «Миколаївводоканал» організувало водозабір з річки Південний Буг, яка впадає у Чорне море. Спочатку воду подавали дві на день, погодинно. У червні вода в більшості районів стала цілодобовою. Вода з Південного Бугу має солоність, і руйнує мережі, бо є доволі агресивною. Нова якість води сильно відобразилась на водопровідній мережі, яка є доволі застарілою й була побудована ще за радянських часів. Крім того, на підприємстві одразу попередили про те, що у кранах вода лише придатна для побутових потреб.
    Миколаївці говорять, що технічну воду використовують переважно для миття посуду, прання, прийняття душу та для технічних потреб. Воду, яку набирають на точках використовують для приготування їжі здебільшого, а питною забезпечують переважно самі себе, замовляючи доставкою або купуючи у магазинах.
    Щоб люди мали альтернативу, міська влада організувала свердловини та точки набору очищеної води для містян. На цих точках влада встановила фільтри зворотного осмосу води, що робить її придатної для приготування їжі тощо. Наразі таких точок по місту майже 20. До кінця року міська влада обіцяла зробити близько 100 пунктів видачі очищеної води.
    Чорне та Азовське моря
    28 серпня в тимчасово окупованому Бердянську з'явилася величезна пляма з нафтопродуктів, яку прибило на місцеві пляжі. За даними бердянських ЗМІ, екологічне лихо сталося на пляжі Лиски неподалік акваторії Бердянського порту, де російські окупанти проводять вибухові роботи.
    Через російську збройну агресію заповідні території на узбережжі Чорного моря продовжують зазнавати збитків. Внаслідок російських ракетних ударів вигоріло 100 гектарів заповідної території НПП «Тузлівські лимани». Співробітники парку продовжують знаходити на узбережжі моря тіла загиблих дельфінів. У 2022 році на 5 км узбережжя національного парку, до якого є доступ у науковців, було знайдено вже 35 тіл дельфінів. У 2021 році на всьому узбережжі парку (44 км) за весь рік було знайдено тільки 3 мертвих дельфінів. Більше про можливі причини загибелі дельфінів в опублікованій 30 серпня статті AFP.


Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України


 

Попередня сторінка