.Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва
Садиба і парк засновані
в другій половині XVІІІ століття. Вони належали
поміщикам Закревським. У 1843 та 1845-1846 роках тут
бував Т.Г. Шевченко. Від старого парку збереглися
двоповерховий палац, два одноповерхових флігелі,
альтанка, ставок (близько 1 га) з двома острівцями,
система алей, які перетинають паркові насадження
і поділяють на квартали плодові сади.Територія парку знаходиться у західній частині Пирятинського району, яка розташована у приполіській частині Полтавської рівнини (Лівобережного Придніпров'я). Заказник займає ділянки природного ландшафту - схил до заплави р.Перевод, заплавні луки та прибережно-водну смугу. Наявність природного водостоку сприяла насадженню різноманітних деревних порід та плодових культур.
Історичну та естетичну цінність парку визначають штучні насадження деревних та чагарникових порід, започатковані ще наприкінці XVIII - протягом XIX століть. Проте наукове значення цієї території підсилює наявність ділянок природної рослинності, що збереглася по терасах р.Перевод і представлена різноманітними ценозами. До схилів правого корінного берега річки приурочений масив широколистяного лісу - типової діброви з повноцінним деревним, чагарниковим та трав'янистим складом рослин. Тут зростають природні компоненти діброви - дуб звичайний, його супутники - липа серцелиста, клен гостролистий, клен польовий. В чагарниковому ярусі трапляється ліщина звичайна, бруслина бородавчаста та європейська, бирючина звичайна. У трав'янистому ярусі чимало типових лісових рослин - розхідник звичайний, зірочник лісовий, тонконіг дібровний, медунка темна. Навесні тут розвивається килим з первоцвітів - проліски сибірської та дволистої (охороняється в Полтавській області), анемона жовтецева, ряст ущільнений та порожнистий (регіонально рідкісний). На заплавних луках відмічено багате різнотрав'я, в складі якого домінують бобові (види конюшин, люцерни, лядвенцю, горошка), ранників (дзвінець, вероніка, льонок), айстрових (волошка лучна, стенактис однорічний, деревій звичайний).
В сучасній
дендрофлорі парку нараховується близько 50,
переважно аборигенних, видів деревних і кущових
рослин. На окремих ділянках переважають ясен
високий зі значною участю клена гостролистого та
декількох видів в'язів (7 видів). Найцікавішим є
екземпляр гірського в'язу, які поширені в
Середземномор'ї, в малій Азії. В'яз гладенький -
вид природної флори. На окремій ділянці є
насадження сосни звичайної. Прикрасою парку є
алея берез (повислої та пухнастої) В різних
частинах парку є вікові дерева дуба звичайного, з
них найстаріший за віком (понад 200 років) дуб
Шевченків.Найдавнішими за віком є насадження дерев, які утворюють ряд алей. Це алея насаджень гіркого каштану звичайного, родом із Греції.
Різні ділянки парку прикрашають чагарники місцевої флори (черемхи звичайної, бирючини звичайної, калини звичайної) та з інших місцевостей (жимолость татарська, спірея японська, айва японська, скумпія звичайна, форзиція).
В зниженій частині заплави (в бік до русла р.Перевод) група дерев верби білої.
Навпроти навчального корпусу і на колекційно-дослідному полі технікуму створені невеличкі ділянки, на яких ростуть екзоти: катальпа чудова, липа крупнолиста, ясен пенсільванський, бархат амурський, яблуня Нездвецького (вид, занесений до "Красной книги СССР").
Значну частину території парку (понад 20 га) займають плодові сади, основу яких складає колекція різноманітних сортів яблунь: пармен зимовий золотий, джонатан, кальвіль сніговий, ренет Симиренка, макінтош, антонівка звичайна, путивка осіння та інші.
На території заказника можна зустріти 150 видів наземних хребетних. Серед них відмічено 3 види, занесені до Червоної книги України (далі ЧКУ), 1 вид, занесений до Європейського червоного списку (далі ЄЧС) та 2 регіонально рідкісних (далі РР).
В парку "Березоворудський" зустрічається 108 видів птахів. Це складає 35,0% від загальної кількості видів птахів, будь-коли зафіксованих на території Полтавської області. Серед них відмічено 7 видів, занесених до Червоної книги України, 1 вид, занесений до європейського червоного списку та 11 регіонально рідкісних.
У гніздовий період на території заказника виявлено 106 видів, в тому числі у складі гніздуючих видів відмічений деркач (ЄЧС). Відмічається збільшення видового різноманіття птахів під час весняної та осінньої міграцій. Саме в періоди міграцій відмічена переважна більшість видів, занесених до ЧКУ, ЄЧС, та регіонально рідкісних.
Відмічено 19 видів ссавців, що складає 28,8% від загальної кількості видів звірів Полтавської області. Серед них відмічено 1 вид, занесений до Червоної книги України.
Плазунів відмічено 3 із 11 видів Полтавщини. Вони входять до складу лише 2 фауністичних комплексів: 2 до прибережно-водного - черепаха болотна та вуж звичайний і 1 до лучно-степового - ящірка прудка.
Земноводних відмічено 8 із 10 видів Полтавщини. Хоча всі амфібії в період розмноження пов'язані з водним середовищем, справжніми водно-болотними формами, які входять до прибережно-водного фауністичного комплексу, серед земноводних є тільки 2 - джерелянка червоночерева та жаба озерна. Крім того одну з батьківських форм, а саме - жабу ставкову, знайти до сих пір не вдалося.
До лучно-степового комплексу входить лише ропуха зелена.
Найбільше амфібій представлено у деревно-чагарниковому фауністичному комплексі - 5 видів: квакша звичайна, жаба гостроморда та тритони - гребінчастий і звичайний.
Часничниця звичайна може входити до деревно-чагарникового, луко-степового та синантропного комплексів.
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Березоворудський" має цінне наукове, історичне та естетичне значення, використовується в навчально-виховних заходах для студентів, школярів, екскурсантів.