Заказник розташований на притерасній частині заплави р. Сули неподалік від її гирла. Територія являє собою знижену рівнину із близьким заляганням ґрунтових вод (до глибини 3 м), які характеризуються значною мінералізацією. Особливістю території є значні площі рослинності, яка сформувалась на грунтах різного ступеня засолення: мулувато-глеєві, дерново-глеєві, солонцюваті та солончакуваті. Це визначає формування суцільного лучно-болотного масиву, який формується в умовах значного засолення.
Основні площі заказника зайняті луками, розташованими по периферії обводнених ділянок. Рослинність лук середнього рівня репрезентована угрупованнями мітлиці розставленої. Травостій невисокий (до 20 см), дещо розріджений і має плямистий характер, в основному представлений кермеком замшевим, кульбабою бесарабською.
Спостерігається значний вплив на висоту травостою дзвінцю малого - напівпаразитичного виду, угруповання якого виявлені чисельними жовтими плямами. На підвищених остепнених ділянках виявлені екземпляри типових лучно-степових видів: гіацинтика блідого (до 30 екземплярів, які плодоносили на момент дослідження), дивини фіолетової. Сухі вирівняні ділянки зайняті угрупованнями осоки розставленої, покісниці розставленої, вівсяниці східної.
На вологих знижених ділянках засолених лук угруповання формують бекманія звичайна, лисохвіст тростиновий, мітлиця повзуча, ситник Жерарда. Такі ділянки у зниженні оточені смугами із суцільного покриву хрінниці товстолистої. В таких угрупованнях нерідко трапляється содник трав'янистий. Часто на таких ділянках спостерігаються вицвіти солей. Небагато рослин можуть зростати в таких умовах. Серед них - осока житня, пирій видовжений, солончакова айстра, подорожник морський. Розподіл різних видів залежить від типу (солонці, солончаки, карбонатне засолення) та ступеня засолення. На засолених ділянках зростають декілька видів кермеків, які в кінці літа створюють своєрідний бузковий аспект. На периферійних ділянках обводених частин болота в добре зволожених умовах ценози формує лисохвіст тростиновий. В нижніх під'ярусах травостою масово виявлені типові галофіти: молочка приморська, тризубці морський та болотний, подорожники солончаковий та тонкоколосий.
Центральна частина болота зайнята монодомінантними угрупованнями очерету з домішкою рогозу вузьколистого. Місцями домінує куга Табернемонтана. Рослинність заказника представлена двома флористичними комплексами, які відрізняються за умовами засолення та зволоженості. Перший, флористично багатший і насичений: пирій видовжений, кермек замшевий, покісниця розставлена, стелюшок середній, содник простертий, кульбаба бесарабська, солончакова айстра звичайна. Його другий варіант характерний для умов максимального засолення, із розрідженим збіднений покривом. Його формують молочка приморська, подорожники Корнута, тонкоколосий та солончаковий, тризубець морський, скорзонера дрібноквіткова та ін. Другий флористичний комплекс формується в умовах значної зволоженості і представлений гідро- і гідрофітними видами, серед яких часто домінують куга Табернемонтана, бульбокомиш морський, рідше -лобода товстолиста, ситняг однолусковий.
На території заказника виявлено 11 рідкісних та малопоширених видів рослин, серед яких 5 - охороняються в Полтавській області, 6 - є малопоширеними. Специфіку цього заказника складають регіонально рідкісні угруповання з участю хартолепіса середнього та осоки житньої.
На території заказника можна зустріти 129 видів наземних хребетних. Серед них відмічено 4 види, занесених до Червоної книги України (далі - ЧКУ), 2 види, занесених до Європейського червоного списку (далі - ЄЧС) та 6 регіонально рідкісних (далі - РР).
Фауну наземних хребетних заказника можна розподілити по 4 фауністичним комплексам: деревно-чагарниковий, прибережно-водний, лучно-степовий та синантропний. Птахів тут зустрічається 91 вид. Це складає 29,4% від загальної кількості видів птахів, будь-коли зафіксованих на території Полтавської області. Серед них відмічено 3 види, занесені до Червоної книги України, 1 вид, занесений до Європейського червоного списку та 6 регіонально рідкісних. У гніздовий період на території заказника виявлено 31 вид, в тому числі у складі гніздуючих рідкісних видів не відмічено. В періоди міграцій була відмічена переважна більшість видів, занесених до ЧКУ, ЄЧС та регіонально рідкісних.
Cсавців відмічено 17 видів. Це складає 25,6 % від загальної кількості видів звірів Полтавської області. Серед них відмічено 2 види, занесені до Червоної книги України та 1 вид занесений до Європейського червоного.
Плазунів можна зустрити лише 1 із 11 видів Полтавщини. Земноводних відмічено 7 із 10 видів Полтавщини. Хоча всі амфібії в період розмноження пов'язані з водним середовищем, справжніми водно-болотними формами, які входять до прибережно-водного фауністичного комплексу, серед наших земноводних є тільки 2 - джерелянка червоночерева та жаба озерна. Крім того, чисельним у наших водоймах буває гібрид між жабою озерною та жабою ставковою. Цікаво, що при цьому одну з батьківських форм, а саме -жабу ставкову, знайти до сих пір не вдалося. До лучно-степового комплексу входить лише ропуха зелена. Найбільше видів представлено у деревно-чагарниковому фауністичному комплексі - 4 види: жаба гостроморда та трав'яна та ропуха сіра.
Часничниця звичайна може входити до деревно-чагарникового, луко-степового та синантропного комплексів.
Територія заказника “Гракове” знаходиться в оточенні сільськогосподарських угідь (полів) і піддається помірному випасанню. У травостої периферійних лучних ділянок, заказника спостерігається участь бур'янових видів, але поширення їх стримується значним засоленням. В цілому, рослинний світ заказника ”Гракове” репрезентує характерні риси південних регіонів Полтавщини і пониззя р. Сули.
За соціологічною оцінкою гідрологічний заказник загальнодержавного значення “Гракове” характеризується високими показниками флористичної та ценотичної репрезентативності і унікальності. Цей типовий для Південного Лісостепу лучно-болотний комплекс у заплаві р. Сули є стабілізатором мікроклімату і водного режиму річки та місцем масового гніздування водоплаваючих та болотних видів птахів Заповідний режим заказника “Гракове” передбачає помірне випасання, викошування з другої половини літа, урегульоване полювання та рибальство. Повністю забороняється розорювання, проведення меліоративних робіт, випалювання, забудова, прокладення доріг тощо.