.Ландшафтний заказник загальнодержавного значення
."НИЖНЬОПСІЛЬСЬКИЙ"
Оголошений Указом Президента України від 10.12.94р.
№ 750/94. Розташований на території
Комсомольського лісництва, знаходиться у
віданні Кременчуцького держлісгоспу.Пониззя Псла відноситься до Придніпровського геоботанічного району Лівобережнопридніпровської підпровінції. Особливості геоморфології території визначає наявність долини та заплави Псла. В цій місцевості долина має досить звилистий характер. Вздовж долини річки на обох берегах посеред лісу є декілька стариць. В прирусловій частині переважають супіщані грунти.
Основні площі заказника зайняті заплавними лісами - білотополевими, осокоровими, місцями осиковими. Природні білотополеві ліси характеризуються багатоярусною структурою. Чагарниковий ярус утворюють черемха звичайна, декілька видів гльоду, бруслина бородавчаста та європейська, бузина чорна. Восени і взимку їх численні плоди є важливою кормовою базою для птахів. Трав'янистий покрив розріджений, місцями більш-менш сформований. Основними компонентами є хвилівник звичайний, ластовень лікарський, горобейник лікарський, куколиця біла. Нижній ярус утворюють вербозілля лучне, розхідник плющовидний та інші рослини. Часто в лісі куртини утворює ожина сиза. Специфіку цих лісів визначають деякі види, характерні для заплавних лісів: це вероніка довголиста, фіалка висока. На галявинах переважають світлолюбні рослини - дрік фарбувальний, підмаренник справжній, нечуйвітер зонтичний, куничник наземний, деревій звичайний та інш. Найбільшу цінність білотополевих лісів визначають угрупування конвалії травневої - цінної лікарської та декоративної рослини, яка охороняється в Полтавській області. На території заказника можна зустріти конвалію, окремі ділянки в лісі займають кропива дводомна, глуха кропива дводомна, гравілат міський. Вздовж берегу Псла часто трапляється аморфа кущова. На окремих ділянках зростає хміль звичайний.
Слід відмітити наявність рясного покриву на стовбурах дерев лишайників - як листуватих, так і накипних. Значне покриття на стовбурах утворює ксанторія настінна, пармелії борозенчаста та блюдчата, різні види фісцій. Спорадично трапляються кущисті лишайники - евернія сливова, рамаліна, анаптіхія, які є індикаторами чистоти повітря.
Навесні на території заказника численні проліски сибірські, ряст ущільнений, анемона жовтоцева, зірочки жовті та маленькі.
Прилеглі до лісу лучні ділянки мають вторинне походження внаслідок рубок. За останні роки на них збільшилась участь підросту гльоду. На заплавних луках, що мають зниження, виявлена популяція рідкісного рябчика малого (малочисельна), а також три куртини мало поширеного виду - мласкавцю кілястого.
На підвищених прируслових валах сформувалися фрагменти лучних степів, характерних для південного Придніпров'я з участю в різнотрав'ї бобових (конюшини гірської, горошка волохатенького), ранникових (вероніки австрійської, дивини густоквіткової), гвоздичних (куколиці білої, смілки звичайної, коронація зозулин звіт), жовтецю багатоквіткового та інш.
Прибережно-водна рослинність
представлена гідрофільними видами, які
утворюють смугу вздовж берега - сусаком
зонтичним, рогозом вузьколистим, стрілолистом
стріловидним, лепешняком великим, частухою
подорожниковою та інш. Водний комплекс
представлений типовими видами (рясками,
жабурником, глечиками жовтими, куширом,
рдестами), серед яких виявлена рідкісна водна
папороть - сальльвінія плаваюча. По берегах річки
та стариць зростають верба біла та чагарникові
види верб - попеляста, ламка, тритичинкова.На території заказнику можна зустріти 209 видів наземних хребетних. Серед них відмічено 13 видів, занесених до Червоної книги України (далі ЧКУ), 5 видів, занесених до Європейського червоного списку (далі ЄЧС) та 10 регіонально рідкісних (далі РР). Фауну наземних хребетних заказника можна розподілити по 4 фауністичним комплексам: деревно-чагарниковий, прибережно-водний, лучно-степовий та синантропний.
Тут зустрічається 141 вид птахів. Це складає 45,6% від загальної кількості видів птахів, будь-коли зафіксованих на території Полтавської області. Серед них відмічено 9 видів, занесених до Червоної книги України, 1 вид, занесений до Європейського червоного списку та 8 регіонально рідкісних.
У гніздовий період на території заказника виявлено 100 видів, в тому числі деркач (ЄЧС), шуліка чорний (РР), вівчарик весняний (РР) та чечевиця (РР).
В періоди міграцій була відмічена переважна більшість видів, занесених до ЧКУ, ЄЧС та регіонально рідкісних.
Найбільша кількість видів птахів заказника належить до деревно-чагарникового фауністичного комплексу - 77 види. У гніздовий період зустрічається 54 види.
Прибережно-водний фауністичний комплекс є наступним за ступенем насиченості видами птахів - сюди входить 36 видів, у гніздовий період зустрічається 20 видів.
Лучно-степовий фауністичний комплекс представлений 15 видами птахів, у гніздовий сезон зустрічається 13 видів.
До складу синантропного фауністичного комплексу входить 13 видів птахів, причому всі вони зустрічаються і у гніздовий період.
Ссавців відмічено 42 види, що складає 63,6% від загальної кількості видів звірів Полтавської області. Серед них відмічено 4 види, занесених до Червоної книги України, 4 види, занесені до Європейського червоного списку та 1 регіонально рідкісний. Причому, видра одночасно належить до Червоної книги України та Європейського червоного списку.
Із найбільш важливих звірів тут можна зустріти куницю кам'яну та лісову, козулю, лисицю звичайну, кабана та інші.
На території заказника відмічено 7 із 11 видів плазунів Полтавщини. Вони входять до складу лише 3 фауністичних комплексів: 3 до деревно-чагарникового - ящірка живородяча, веретільниця ламка та гадюка звичайна; 3 до прибережно-водного - черепаха болотна та вуж звичайний і водяний, 1 до луко-степового - ящірка прудка.
Земноводних зустрічається 7 із 10 видів Полтавщини, що належать до 2 рядів, 4 родин та 4 родів.
Хоча всі амфібії в період розмноження пов'язані з водним середовищем, справжніми водно-болотними формами, які входять до прибережно-водного фауністичного комплексу, серед наших земноводних є тільки 2 - джерелянка червоночерева та жаба озерна. Крім того, чисельним у наших водоймах буває гібрид між жабою озерною та жабою ставковою. Цікаво, що при цьому одну з батьківських форм, а саме - жабу ставкову, знайти до сих пір не вдалося.
Найбільше амфібій заказника представлено у деревно-чагарниковому фауністичному комплексі - 5 видів: квакша звичайна, жаба гостроморда та трав'яна та тритони - гребінчастий і звичайний.
Луки та узлісся заказника помірно випасаються. Територія, прилегла до населених пунктів, підлягає рекреаційному навантаженню, як зелена зона навколо санаторію та дитячих таборів відпочинку.
Ландшафтний заказник "Нижньопсільський" репрезентує типові для пониззя р.Псел заплавні - білотополеві конвалієві ліси з характерним складом рослин. Заплавні ліси відіграють важливу водоохоронну роль, мають важливе рекреаційне, ресурсне (по збереженню лікарських рослин) і естетичне значення. Заказник "Нижньопсільський" виконує роль природного ядра Нижньопсільського коридору регіональної мережі.