Його цінність - в
незайманості, в тривалому природному відборі
дерев, чагарників, трав, у багатстві тваринного
світу.Ліс прикрашають 300-річні дуби з міцними стовбурами і добре розвиненою кроною. Дуби-велетні оточені ясенями, грабами, кленами, липами. Дерева в цьому урочищі утворюють два яруси - поверхи. У найвищому - дуб, ясен високий, клен гостролистий. У нижчому - граб звичайний та липа дрібнолиста, а також клен польовий. Крони густо змикаються, ліс темний, тому підлісок не розвинений. Зрідка трапляються поодинокі кущі ліщини та бруслини - вірних супутників дуба. Трав'яний покрив розріджений, плямистий.
Середній вік дерев у цьому масиві - 80-90 років, є ділянки з 140-180-річними і навіть, 200-250-річними деревами. В урочищі, яке смугою тягнеться до р.Ворскла, можна спостерігати цікаву закономірність зміни деревних порід в залежності від екологічних умов. На піщаній частині, віддаленій від річки, переважають кленово-липово-дубові та липово-ясенево-дубові ліси. При наближенні до річки кількість клена і липи зменшується, граба - зростає. Це обумовлено збільшенням вологості, сприятливої для формування грабово-дубових лісів, типових для вологого, м'якого клімату Західної Європи. Між високими та розлогими дубами граб почуває себе, як вдома. Поблискує своєю сірою корою та плоди-горішки струшує на землю, щоб рід продовжувати.
У зниженій частині
масиву виділяються сторічні осики з широкою
кроною. Зелено-сіра кора аж потріскалась, а з
тіньового боку мохом взялася.У трав'яному покриві основної частини масиву переважають лісові тінелюбні рослини. Більшість видів утворюють ніби острівці в лісі - зірочник лісовий, яглиця звичайна, маренка пахуча, копитняк європейський, переліска багаторічна, осока волосиста, подекуди чина весняна, вороняче око звичайне. Інші рослини поодиноко вкрапляються між куртинами домінантів. Це медунка темна, фіалка дивна, просянка розлога, зубниця бульбиста, купина багатоквіткова, шоломниця висока. Зрідка в урочищі зустрічається лісова орхідея - коручка морозниковидна.
У Парасоцькому лісі серед трав'яного покриву зростає одна з найдивніших та найдавніших папоротей - гронянка півмісяцева, занесена до Червоної книги України. Ця зелена рослина (10-30 см заввишки) і непомітна, тому мабуть, і збереглася тут до нашого часу. Гронянка має лише один листок, який складається із двох частин - зеленої, розсіченої на півмісяцеві долі, та темнішої - спороносної, у вигляді гроновидної китиці. В ній дозрівають спори, якими розмножується рослина. Рідкісна папороть овіяна різними легендами. Здавна люди вважали, що там, де зростає гронянка, заховано дорогоцінні скарби, на які вона вказує. Ось чому в народі її називають "ключ-травою". Якщо придивиться, форма листка гронянки схожа на нижню частину ключа. Урочище "Парасоцьке" - єдине місцезнаходження цієї рідкісної папороті на Полтавщині.
Парасоцький ліс- це найкраще збереження широколистого вікового лісу на Полтавщині.
Стовбури різних дерев, особливо на узліссях, де більша освітленість, прикрашають різнокольорові плями з листуватих і накипних лишайників (50 видів).
Часто на корі дуба можна побачити маленькі відстовбурчені "кущики". Це лишайник евернія сливова, який в народі називають дубовим мохом.
У віковому Парасоцькому лісі відчувається велич, могутність і краса природи, незайманої та різноманітної.