Територія заказника розташована в межах східної частини Яготинсько-Оржицького геоботанічного району Придніпровського округу і являє собою типовий для нижньої частини долини р. Сули заплавний комплекс.
Південна межа
заказника проходить по долині р. Сула, північна
межа співпадає з притокою Сули - р. Оржицею, яка
перетинає територію заказника і впадає в р. Сулу.
Заплавний комплекс заказника представлений
переважно високотравними болотами (найбільші
площі), менші площі займають різнотравно-злакові
та осокові болотні угруповання, незначні площі в
периферійній частині - лучні ділянки. На території заказника виражено чотири типи рослинності в залежності від ступеня обводненості екотопів: прибережно-водна, водна, болотна, лучна. Прибережно-водні ценози за видовим складом наближаються до високотравних боліт і представлені переважно монодомінантними заростями очерету звичайного, рогозу вузьколистого, рідше широколистого та куги озерної. Формація очерету розвивається в оптимальних умовах, тому має високу щільність і займає найбільші площі на території заказника, особливо в центральній та південній частині. На обводнених ділянках висота очерету досягає від 2 до 4 м. Флористичну різноманітність виявляють угруповання рогозу вузьколистого, в периферійній частині яких виражені 2-3 яруси трав'янистих гідрофільних та гігрофільних видів. Постійними компонентами таких угруповань є лепешняк великий, живокіст лікарський, чистець болотний, щавель водяний, частуха подорожникова, сусак зонтичний, їжача голівка пряма і маленька, вех широколистий, очеретянка звичайна, аїр болотний, підмаренник болотний.
В
перехідній смузі до лучних ценозів на
торф'янистих ґрунтах формуються
різнотравно-осокові угруповання з домінування
осоки загостреної. Вони характеризуються
найвищим проективним покриттям (100%) та
найрізноманітнішим видовим складом
гігрофільних видів. Поряд з осоками
співдомінують м'ята водяна, плакун верболистий,
водяний перець, чихавка хрящувата, плетуха
звичайна, калюжниця болотна. На території заказника відмічені значні запаси сировини лікарських рослин (аїр болотний, м'ята болотна, череда трироздільна, водяний перець, живокіст лікарський та ін.), що визначає ресурсно-ботанічну цінність території.
До заболочених ділянок вздовж р. Оржиця прилягають у вигляді смуг заплавні луки. Місцями, в зниженнях, вони теж заболочені. На прируслових підвищеннях домінують угруповання злаків (костриці лучної та несправжньоовечої, тонконогу лучного та лисохвісту тростинового) з участю лучного різнотрав'я (волошки лучної, конюшини лучної, підмаренника справжнього, дзвінця малого, деревію звичайного та ін.).
Найбільшу цінність гідрологічного заказника "Плехівський" складають водні ценози р. Сула та її притоки р. Оржиці. Остання перетинає центральну та верхню частини заказника і характеризується значними ділянками мілководдя, що сприяє формуванню тут як водної, так і прибережно-водної рослинності. Крім цього на території заказника представлені численні староруслові затоки, переважно замулені і обмілілі. Водна рослинність заказника має найвищі показники ценотичного і флористичного різноманіття і утворює всі характерні екологічні ряди: рослини з поверхневими листками (вкорінені), вільно плаваючі рослини, занурені у воду, придонні (вкорінені). Значні площі по р. Оржиця займають угруповання глечиків жовтих та двох видів латаття (білого і сніжно-білого). Ці водні рослини як реліктові занесені до "Зеленої книги України" і потребують охорони. Крім того вони є індикаторами стану водних екосистем. На мілководдях окремі куртини утворюють різні види рдесника - гребінчастого, кучерявого, пронизанолистого, плаваючого. В різних частинах заказника відмічені фрагменти угруповань водної папороті сальвінії плаваючої, які теж занесені до "Зеленої книги України". Підводні угруповання утворюють кушир занурений, водопериця кільчаста, різноманітні зелені нитчасті водорості. Для мілководь характерні куртини стрілолисту стріловидного, їжачої голівки малої.
Вздовж долини р. Сули та р. Оржиці подекуди трапляються вологолюбні дерева і чагарники - верба біла, верба попеляста, верба тритичинкова.
В заказнику можна зустріти 240 видів наземних хребетних. Серед них відмічено 14 видів, занесених до Червоної книги України (далі - ЧКУ), 6 видів, занесених до Європейського червоного списку (далі - ЄЧС) та 23 регіонально рідкісних (далі - РР). Фауну наземних хребетних заказника можна розподілити по 4 фауністичним комплексам: деревно-чагарниковий, прибережно-водний, лучно-степовий та синантропний.
Птахів зустрічається 185 видів. Це складає 59,9% від загальної кількості видів птахів, будь-коли зафіксованих на території Полтавської області. Серед них відмічено 10 видів, занесених до Червоної книги України, 2 види, занесений до Європейського червоного списку та 23 регіонально рідкісних.
У гніздовий період на території заказника виявлено 103 види, в тому числі, деркач (ЄЧС), норець малий (РР), лебідь-шипун (РР), веретенник великий (РР), крячок світлокрилий (РР) та білощокий (РР), чапля мала біла (РР), шуліка чорний (РР) та просянка (РР). В періоди міграцій була відмічена переважна більшість видів, занесених до ЧКУ, ЄЧС та регіонально рідкісних.
Найбільша кількість видів птахів заказника належить до прибережно-водного фауністичного комплексу (включає водно-болотний та біля водний екологічні типи птахів) - сюди входить 80 видів (43,2%). У гніздовий сезон зустрічається 43 види.
До деревно-чагарникового фауністичного комплексу (сюди входять лісовий, узлісно-галявинний та чагарниковий екологічні типи птахів) належить помітно менше птахів - 63 види, або 34,1%. У гніздовий сезон відмічено 34 види.
Лучно-степовий комплекс (лучний, лучно-степовий та степовий екотипи) представлений 29 видами (15,7%). У гніздовий сезон зустрічається 15 видів.
Нарешті, до складу синантропного фауністичного комплексу входить 12 видів (6,5%), причому всі вони зустрічаються і у гніздовий період.
Ссавців відмічено 31 вид. Це складає 47,01% від загальної кількості видів звірів Полтавської області. Серед них відмічено 4 види занесені до Червоної книги України і 4 до Європейського червоного списку. Причому, видра одночасно належить до Червоної книги України та Європейського червоного списку.
Із найбільш важливих звірів тут можна зустріти лося, лисицю звичайну, куницю кам'яну, кабана та інші.
До деревно-чагарникового фауністичного комплексу (сюди входять лісовий та лісо-лучний екологічні типи) належить 3 види, або 9,7% - козуля, лось та бурозубка звичайна.
Прибережно-водний фауністичний комплекс (включає біляводний екологічний тип ссавців) містить 7 видів (22,6%), в тому числі видра (занесена до ЧКУ та ЄЧС), норка європейська (ЧКУ), єнотовидний собака та ондатра.
Значну за кількістю видів групу представляють ссавці, що належать до евритопного екологічного типу (13 видів, або 41,9%). До цього екотипу, зокрема, належать барсук (ЧКУ), горностай (ЧКУ), вушан звичайний (ЄЧС), вовк (ЄЧС), лисиця та кабан. Вони значною мірою посилюють репрезентативність ссавців у всіх фауністичних комплексах.
На території заказника зустричається 5 із 11 видів плазунів Полтавщини.
Вони входять до складу лише 2 фауністичних комплексів: 3 до прибережно-водного - черепаха болотна та вужі звичайний та водяний і 1 до лучно-степового - ящірка прудка.
Відмічено 9 із 10 видів земноводних Полтавщини, що належать до 2 рядів, 5 родин та 5 родів.
Хоча всі амфібії в період розмноження пов'язані з водним середовищем, справжніми водно-болотними формами, які входять до прибережно-водного фауністичного комплексу, серед наших земноводних є тільки 2 - джерелянка червоночерева та жаба озерна. Крім того, чисельним у наших водоймах буває гібрид між жабою озерною та жабою ставковою. Цікаво, що при цьому одну з батьківських форм, а саме - жабу ставкову, знайти до сих пір не вдалося.
До лучно-степового комплексу входить лише ропуха зелена.
Найбільше амфібій представлено у деревно-чагарниковому фауністичному комплексі - 6 видів: жаба гостроморда та трав'яна, ропуха сіра та тритони - гребінчастий і звичайний.
Часничниця звичайна може входити до деревно-чагарникового, луко-степового та синантропного комплексів.
Лучні ділянки заказника випасаються (передбачено режимом гідрологічного заказника), тому характеризуються одноманітністю та збідненістю щодо видового складу рослин та структури. На водоймах спостерігаються природні процеси заростання.
Гідрологічний заказник "Плехівський" репрезентує типові та унікальні для Лівобережного Лісостепу водні та болотні (високотравні) екосистеми Жулинського басейну із повноцінним набором рослинного та тваринного світу. Стан заказника задовільний. Відзначається гідрологічною, водорегулюючою та народно-господарською цінністю (по збереженню генофонду лікарських рослин). В перспективі є важливим біоцентром Сулинського коридору регіональної екомережі.