Заказник розташований в південно-східній
частині Полтавської області, охоплюючи
територію по правому берегу р.Оріль в околицях
с.Ряське площею 785 га. Оголошений Постановою Ради
Міністрів УРСР від 10.12.94р №750/94. Розташований на
території Карлівського лісництва
Новосанжарського держлісгоспу, знаходиться у
віданні Ряськівської сільської ради. Західна і
південна межі заказника співпадають із долиною
р.Оріль, східна межа співпадає з
адміністративною межею Полтавська - Харківська
обл., північна межа проходить по підвищеному
правому корінному берегу р.Оріль, де розташовані
меліоративні насадження.Згідно фізико-географічного районування ця територія належить до степової зони, згідно уточненого геоботанічного районування - до Орільського району Дніпрово-Донецького округу, тобто на межі лісостепової та степової зон. Правий берег р.Орілі, що входить до заказника, підвищений і зайнятий середньовіковими насадженнями листяних порід. На відкритих верхівках горбів збереглися фрагменти степової рослинності. Основні площі заказника займають заплавні комплекси - болота, луки, широколистяні ліси. Різноманітність рельєфу та рослинного покриву обумовлює наявність в цій місцевості різноманітного тваринного світу.
Вздовж
долини р.Оріль та навколо стариць сформовані
ценози високотравних боліт, в яких домінують
очерет звичайний і рогіз вузьколистий з домішкою
солелюбних видів (бульбокомишу морського, куги
Табернемонтана). Для обводнених ділянок
характерні 2-3 яруси гідрофітів. Найвищий ярус
утворюють вказані види, другий ярус складають
представники родини злакових (лепешняк великий,
очеретянка звичайна), зонтичних (вех
широколистий, омег водяний), плаунових (плакун
верболистий), губоцвітів (м'ята водяна, чистець
болотний), третій ярус - незабудка болотна,
підмаренник болотний. В прибережно-водній смузі
спорадично поширені угрупування аїру болотного.Водний та прибережно-водний комплекс є типовим. Із рідкісних видів виявлено водну папороть, сальвінію плаваючу та латаття біле (регіонально-рідкісний вид).
На луках переважають кермек південнобузький, кульбаба бесарабська, ситник Жерарда, скорзонера роздільнолиста та дрібноквіткова.
В південно-східній частини заказника до р.Оріль примикає масив широколистого лісу. Деревний ярус утворений дубом звичайним, ясенем високим, кленом татарським, кленом польовим. Чагарниковий ярус не виражений. Трав'янистий покрив розріджений, плямистий, утворений зірочником злаковидним, розхідником шорстким, осокою Міхеля, місцями з кропивою дводомною, гравілатам міським, глухою кропивою пурпуровою та інш.
Меліоративні насадження на схилах представлені різноманітними природними видами дендрофлори (робінією, жимолостю, лохом вузьколистим). На степових схилах місцями утворюють зарості чагарники терену степового та шипшини щитконосної, плоди яких є потужною кормовою базою для птахів заказника. На верхівках пагорбів правого корінного берегу р.Орілі відмічені залишки степової рослинності, в тому числі фрагменти угрупувань ковили волосистої, занесені до "Зеленої книги України", а також малочисельні популяції деяких типових південних видів - таволги звіробієлистої, шандри ранньої, залізняка колючого, роману напівфарбувального, кринітарії звичайної та волохатої (малопоширені види).
На території заказника можна зустріти 260 видів наземних хребетних. Серед них відмічено 17 видів, занесених до Червоної книги України (далі ЧКУ), 7 видів, занесених до Європейського червоного списку (далі ЄЧС) та 19 регіонально-рідкісних (далі РР). Фауну наземних хребетних заказника можна розподілити по 4 фауністичним комплексам: деревно-чагарниковий, прибережно-водний, лучно-степовий та синантропний.
В "Руському Орчику" зустрічається 192 види птахів, що складає 62,1% від загальної кількості видів птахів, будь коли зафіксованих на території Полтавської області. Серед них відмічено 13 видів, занесених до червоної книги України, 3 види, занесених до Європейського червоного списку та 19 регіонально-рідкісних. Причому орел могильник та казарка червоновола одночасно належить до Червоної книги України та Європейського червоного списку. Крім того, у районі заказника можлива знахідка такого регіонально-рідкісного виду як курочка-крихітка. Це питання потребує спеціального вивчення.
У гніздовий період на території заказника виявлено 163 види, в тому числі могильник (ЧКУ), деркач (ЄЧС), та 9 регіонально рідкісних видів (шуліка чорний, лебідь-шипун, боривітер звичайний, веретенник великий та інш.) Високої чисельності у цей період можуть досягати 7 видів птахів. Це, зокрема, лиска, чекан луговий, кобилочка солов'їна та інш. Майже така ж кількість видів - 8 - є рідкісними (крім "червонокнижних"), це такі як норець чорношиїй, чирок-свистунок, берестянка та інші.
В періоди весняної та осінньої міграції можна зустріти 163 і 165 видів птахів відповідно. Численними серед весняних мігрантів бувають 21 вид, особливо, всі 3 види ластівок, 3 види гусей, чайка та інш. В період осінньої міграції кількість видів з високою чисельністю трохи збільшується (26 видів). Кількість рідкісних видів однакова навесні та восени. Саме в періоди міграцій була відмічена переважна більшість видів, занесених до Червоної книги України, Європейського червоного списку та регіонально-рідкісних.
Зимовий аспект орнітофауни представлений 43 видами. Найчисельнишими серед них є дрізд-чикотень.
Найбільша кількість птахів заказника належить до деревно-чагарникового фауністичного комплексу (сюди входить лісовий, узлісно-галявинний та чагарниковий екологічний типи птахів) - 79 видів, або 41,1%. У гніздовий сезон зустрічається 59 видів.
Прибережно-водний фауністичний комплекс (включає водно-болотний та біляводний екологічний типи птахів) є наступним за ступенем насиченості видами - сюди входить 74 види птахів (38,5%). У гніздовий сезон зустрічається 40 видів.
Лучно-степовий комплекс (лучний, лучно-степовий та степовий екотипи) представлені 29 видами (15,1%) птахів. У гніздовий сезон зустрічається 21 вид.
До складу синантропного фауністичного комплексу входить 9 видів (4,7%), причому всі вони зустрічаються і у гніздовий період.
Ссавців відмічено 41 вид. Це складає 63,6% від загальної кількості звірів Полтавської області. Серед них відмічено 4 види, занесених до Червоної книги України, 4 види, занесених до Європейського червоного списку та 2 регіонально-рідкісних. Причому, видра одночасно належить до Червоної книги України та Європейського червоного списку. Крім того, у районі заказника можлива знахідка надзвичайно рідкісного для України тхора-перев'язки. Це питання потребує спеціального вивчення.
Із найбільш важливих звірів тут можна зустріти тхора степового, лисицю звичайну, кабана та інш.
До деревно-чагарникового фауністичного (сюди входить лісовий та лісо-лучний екологічний типи) належать 8 видів, або 19,5% звірів. Серед них такі види як куниця лісова, козуля та лось.
Прибережно-водний фауністичний комплекс (включає біляводний екологічний тип ссавців) містить всього 5 видів (12,2%), в тому числі видра (занесена до ЧКУ та ЄЧС), єнотовидний собака та ондатра.
Лучно-степовий комплекс (лучний, лучно-степовий та степовий екотипи) представлений 8 видами (19,5%) тварин. Серед них сліпак звичайний (ЄЧС), ховрах малий (РР), хом'ячок сірий (РР), хом'як звичайний та тхір степовий.
В синантропний фауністичний комплекс входить всього 4 види тварин (9,8%).
Значну за кількістю видів групу представляють ссавці, що належать до евритопного екологічного типу (16 видів, або 39,0%). До цього екотипу, зокрема, належать борсук (ЧКУ), горностай (ЧКУ), вушан звичайний (ЄЧС), вовк (ЄЧС), лисиця та кабан.
В заказнику "Руський Орчик" відмічено 5 із 11 видів плазунів Полтавщини.
Вони входять до складу лише 3 фауністичних комплексів: 1 до деревно-чагарникового - ящірка живородяча; 3 до прибережно-водного - черепаха болотна, вуж звичайний, та вуж водяний; 1 до лучно-степового - ящірка прудка.
Земноводних нараховується всі 10 видів, які зустрічаються на Полтавщині. Хоча всі амфібії в період розмноження пов'язані з водним середовищем, справжніми водно-болотними формами, які входять до прибережно-водного фауністичного комплексу, серед наших земноводних є тільки 2 - джерелянка червоночерева та жаба озерна. Крім того, чисельним у наших водоймах буває гібрид між жабою озерною та жабою ставковою. Цікаво, що при цьому одну з батьківських форм, а саме - жабу ставкову, знайти до сіх пір не вдалося.
До лучно-степового комплексу входять лише ропуха зелена.
Найбільше амфібій представлено у деревно-чагарниковому фауністичному комплексі - 7 видів: квакша звичайна, жаба гостроморда та трав'яна, ропуха сіра та обидва наші тритони - гребінчастий і звичайний. Часничниця звичайна може входити до деревно-чагарникового, луко-степового та синантропного комплексів.
Серед факторів антропогенного впливу, що діють на території заказника, особливе значення мають такі, як значний рекреаційний прес, перевипас угідь.
Заказник характеризується високими показниками фауністичної типовості та унікальності як заплавний лісостеповий комплекс. Доцільно розширити територію, об'єднавши правобережну частину з лівобережною (Дніпропетровська обл.), яка має інші біотипи.