Розташований в
північно-західній частині
Оболонсько-Кобеляцького геоботанічного району
Придніпровського округу. Являє собою заплавну
ділянку лівого берега р. Сула з природними
комплексами - озерами, болотами, луками.
Різноманітні грунти - лучно-оглеєні, болотисті,
солончакові. Рельєф території вирівняний,
місцями з улоговинами. Заказник складається із
двох частин - більшої між с. Худоліївка та долиною
р. Сули (лучно-болотний) та меншої - за с. Новий
Калкаїв (суцільний болотистий масив з
периферійними лучними ділянками).Значні площі на території заказника займають високотравні болота (навколо водойм та посеред лучних ділянок на зниженнях (в умовах обводнення). Вони представлені суцільними заростями, найчастіше очерету звичайного, а також рогозу вузьколистого та широколистого і куги озерної. По периферії цих угруповань розвивається болотне різнотрав'я - з підмаренника болотного, м'яти болотної, вербозілля звичайного. Флористично вони збіднені. Найбільш різноманітними за видовим складом є ділянки низькотравних боліт в умовах зволоження, в яких основу складають осока гостра з домішкою куги. Характерними компонентами цих угруповань є такі види як плакун верболистий, вовконіг європейський, чихавка хрящувата, чистець болотний, калюжниця болотна, шоломниця списолиста. Навколо заболочених ділянок розташовані луки. В заказнику представлено три типи лучних ценозів: справжні луки (найменші площі), вологі луки (незначні площі), засолені луки (найбільші площі). Останні складають специфіку даного регіону і цього заказника. На ділянках із незначним ступенем засолення зростають такі види як костриця східна, алтей лікарський, осот їстівний, кермек південнобузький. Серед цих лук вкраплені луки на солонцях, в яких обмежений видовий склад лише типових видів з переважанням айстри солончакової, стелюшка середнього, кульбаби бессарабської, подорожника тонкоколосого. На вологих слабо засолених ділянках відмічені рідкісні види - зозулинець болотний та косарики тонкі.
Водойми
замкненого типу мають типовий видовий склад
флори. Для них характерне заростання по
периферійним частинам очеретом та кугою. У воді
виявлені значні зарості куширя зануреного,
пухирника звичайного. Відмічені мало чисельні
популяції латаття білого. На території заказника можна зустріти 245 видів наземних хребетних. Серед них відмічено 14 видів, занесених до Червоної книги України (далі - ЧКУ), 6 видів, занесених до Європейського червоного списку (далі - ЄЧС) та 22 регіонально рідкісних (далі - РР).
Птахів тут зустрічається 187 видів. Це складає 62,5% від загальної кількості видів птахів, будь-коли зафіксованих на території Полтавської області. Серед них відмічено 10 видів, занесених до Червоної книги України, 2 види, занесені до Європейського червоного списку та 22 регіонально рідкісних.
У гніздовий період на території заказника виявлено 122 види, в тому числі у складі гніздуючих видів відмічені: деркач (ЄЧС), норець малий (РР), веретенник великий (РР), лебідь-шипун (РР), чечевиця (РР), просянка (РР), крячки білощокий (РР) та світлокрилий. В періоди міграцій була відмічена переважна більшість видів, занесених до ЧКУ, ЄЧС та регіонально рідкісних.
На території заказника зустрічаються 33 види ссавців. Це складає 50,0 % від загальної кількості видів звірів Полтавської області. Серед них відмічено 4 види, занесені до Червоної книги України та 4 види занесені до Європейського червоного списку. Причому, видра одночасно належить до Червоної книги України та Європейського червоного списку.
Із найбільш цікавих звірів тут можна зустріти куниць кам'яну та лісову ондатру, лисицю звичайну, кабана та інш.
Плазунів відмічено 4 із 11 видів Полтавщини.
Вони входять до складу лише 3 фауністичних комплексів: 1 до деревно-чагарникового - ящірка живородяча; 2 до прибережно-водного - черепаха болотна та вуж звичайний і 1 до лучно-степового - ящірка прудка.
Земноводних відмічено 9 із 10 видів Полтавщини.
Хоча всі амфібії в період розмноження пов'язані з водним середовищем, справжніми водно-болотними формами, які входять до прибережно-водного фауністичного комплексу, є тільки 2 - джерелянка червоночерева та жаба озерна . Крім того, чисельним у водоймах заказника буває гібрид між жабою озерною та жабою ставковою. Цікаво, що при цьому одну з батьківських форм, а саме -жабу ставкову, знайти до сих пір не вдалося. До лучно-степового комплексу входить лише ропуха зелена.
Найбільше видів представлено у деревно-чагарниковому фауністичному комплексі - 6 видів: жаба гостроморда та трав'яна, ропуха сіра та тритони - гребінчастий і звичайний. Часничниця звичайна може входити до деревно-чагарникового, луко-степового та синантропного комплексів.
Типова для лісостепової зони Лівобережної України ділянка на лівому березі р. Сули, де збереглися у незайманому стані природні комплекси обводнених очеретяних боліт, луки та озера. Нажаль луки підвержені випасанню. З рослин, занесених до Червоної книги України, тут зустрічаються косарики тонкі, зозулинець болотний. Заказник має вагоме водорегулююче значення і як місце гніздування багатьох рідкісних видів птахів.