Парк закладений
навколо будинку - отчого дому декабристів братів
Іполита, Матвія і Сергія Муравйових-Апостолів на
початку XIX століття. Основа "Хомутецького"
парку - природні діброви, про що свідчить нинішні
300-річні дерева дуба та липи. Грунтово-кліматичні
умови території є сприятливими для деревних та
чагарникових насаджень.Ландшафтну основу парку складають лісові насадження. Основу деревостанів формують дуб звичайний, липа серцелиста, граб звичайний, береза повисла, сосна звичайна, в'яз граболистий, тополя тремтяча та інш. Серед чагарників переважають види глоду, шипшини, є терен, ліщина звичайна (на природних ділянках домінує у підліску). Травостій має дещо трансформований характер. Його основу складають зірочник лісовий, яглиця звичайна, копитняк європейський, які розміщуються плямами. Серед інших часто трапляється глуха кропива пурпурна, медунка темна, фіалка дивна. Значна участь "лісових бур'янів": гравілат міський, кропива дводомна, чистотіл лісовий, підмаренник чіпкий, кінський часник черешчатий. Весняний покрив лісових насаджень є типовим для Лісостепу: ряст ущільнений, проліска сибірська, пшінка весняна, анемона жовтецева, зірочки жовті.
З боку парадного двору знаходиться регулярна частина парку із доріжками, обсадженими липою серцелистою та кленом гостролистим. З парковим фасадом межує пейзажна частина парку, де паркові насадження переходять у ліс і заплавні луки, які оточують садибу.
Трапляються заболочені ділянки в знижених елементах рельєфу парку. Вони зайняті типовим набором видів рослинності. Серед них значна участь тонконога лучного, костриці лучної, лисохвосту лучного, конюшин повзучої та лучної, перстачу гусячого, вербозілля лучного, суховершок звичайних та інш.
Нині у парку зростає 20 видів і форм дерев та кущів. Найціннішим експонатом парку є дуб-трійця, посаджений батьком декабристів І.М. Муравйовим-Апостолом на честь своїх синів. У парку було зібрано до купи три дубки різного віку - відповідно до тогочасного віку ще малолітніх синів Івана Матвійовича. Дубки, набираючи силу, зрослися стовбурами. І до цього часу тристовбурний дуб має задовільний вигляд.
Особливу чарівність парку надають ставки на площі біля 2 га. Спостерігається їх заростання з берегів рогозом вузьколистим, ряскою малою, триборозенчастою, спіроделою багатокореневою.
Частина території була відведена під сад. На сьогодні ці ділянки зайняті різними сортами плодових дерев: яблуні, груші, сливи, абрикоси.
Клумби і квітники парку відновлені у такому ж вигляді, як за життя декабристів, впорядковані і підвищують його естетичну цінність.
Ботанічна цінність парку висока, зважаючи на вік лісових насаджень і на природну його основу. Однак, ботанічна унікальність парку незначна. Він виділяється високими показниками історико-культурної цінності. Про історію садиби та діяльність декабристів, які жили в маєтку та відвідували парк, свідчать експонати кімнати-музею у будинку Муравйових-Апостолів, які відвідують щороку чисельні екскурсанти. Нині тут знаходиться корпус Хомутецького зооветеринарного технікуму. На території парку збудований новий корпус технікуму, який органічно вписався у пейзажний ландшафт парку.
На території заказника можна зустріти 154 види наземних хребетних. Серед них відмічено 3 види, занесені до Червоної книги України (далі ЧКУ), 2 види, занесені до Європейського червоного списку (далі ЄЧС) та 2 регіонально рідкісні (далі РР).
У парку відмічено 110 видів птахів. Це cкладає 35,6% від загальної кількості видів птахів, будь коли зафіксованих на території Полтавської області. Серед них відмічено 2 види, занесені до Червоної книги України, 1 вид, занесений до Європейського червоного списку та 2 регіонально рідкісних.
У гніздовий період на території заказника виявлено 75 видів. В тому числі у складі гніздуючих видів відмічений деркач (ЄЧС). Саме в періоди міграцій була відмічена переважна більшість видів, занесених до ЧКУ, ЄЧС та регіонально рідкісних.
Відмічено 21 вид тварин, що зустрічаються на території парку. Це складає 31,8% від загальної кількості видів звірів Полтавської області. Серед них відмічено 1 вид, занесений до Червоної книги України і 1 вид, занесений до Європейського червоного списку. Найбільшу за кількістю видів групу представляють ссавці.
Плазунів відмічено 3 із 11 видів Полтавщини. Вони входять до складу лише 2 фауністичних комплексів: 2 до прибережно-водного - черепаха болотна та вуж звичайний і 1 до луко-степового - ящірка прудка.
Земноводних на території заказника відмічено 8 із 10 видів Полтавщини. Хоча всі амфібії в період розмноження пов'язані з водним середовищем, справжніми водно-болотними формами, які входять до прибережно-водного фауністичного комплексу, серед земноводних є тільки 2 - джерелянка червоночерева та жаба озерна. Крім того, чисельним у наших водоймах буває гібрид між жабою озерною та жабою ставковою. Цікаво, що при цьому одну з батьківських форм, а саме - жабу ставкову знайти до сіх пір не вдалося.
Найбільше амфібій представлено у деревно-чагарниковому фауністичному комплексі - 5 видів: квакша звичайна, жаба гостроморда та тритони - гребінчастий і звичайний. Часничниця звичайна може входити до деревно-чагарникового, лучно-степового та синантропного комплексів.
Відчувається вплив антропогенного фактору. Виявлено сліди рекреації: звалища сміття у периферійних ділянках парку, пошкоджені деякі дерева.
Під час експедиційних досліджень спостерігалось явище "цвітіння води" ставків - масового розмноження синьо-зелених водоростей, замулення дна та інш. Тому необхідною є розробка заходів щодо розчищення ставків, впорядкування островів парку. Крім того, у саду деякі дерева доцільно вилучити і замінити новими.
В цілому, Хомутецький парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва відіграє важливу естетичну (як парк ландшафтного типу) та виховну роль як цінна пам'ятка історії і культури.