Реформи у сфері довкілля в Україні сьогодні відбуваються, головним чином, у світлі виконання євроінтеграційних зобов’язань, зокрема, положень про асоціацію між Україною та ЄС. Власне Угода визначає основні напрямки для змін в тій чи іншій сфері: починаючи від інтеграції екологічної політики в усі галузі суспільного життя – закінчуючи генетично модифікованими організмами.
     На даний момент основний акцент в імплементації екологічної складової Угоди робиться на наближенні екологічного законодавства та політики України до норм та стандартів ЄС у сфері охорони довкілля. Проводиться планування основних заходів, вироблення політик, розроблення та прийняття стратегій, нормативно- правових актів.
     Процес імплементації Угоди наразі зосереджений на центральному рівні – профільних міністерствах, уряді, парламенті. Проте більшість реформ, що здійснюються в екологічній сфері, мають чітко виражену регіональну складову – вони покладають нові функції на місцеві органи влади та створюють нові можливості для регіонів. Механізми залучення регіонів до виконання Угоди про асоціацію є недосконалими, тому місцева влада, громади та громадськість залишаються осторонь від важливих для них процесів, в яких вони повинні бути повноцінними гравцями, а не лише виконавцями, коли процес імплементації дійде до стадії практичного виконання прийнятих стратегій, законів, постанов, підзаконних актів.

     Серед викликів, які особливо гостро стоять в процесі імплементації Угоди на регіональному рівні, можна виділити:
     - Визначення місця та ролі регіонів у процесі імплементації екологічного блоку Угоди не є серед пріоритетів на загальнодержавному рівні.
     - Залучення центральними органами влади обласних державних адміністрацій має несистемний характер та не завжди веде до врахування регіональних особливостей.
     - Планування виконання Угоди на регіональному рівні та звітування про виконання відповідних заходів є формальним, неефективним.
     - Низький рівень екологічної свідомості на місцях.
     - Відсутність належної інституційної та фінансової спроможності регіонів впроваджувати на місцях затверджені на національному рівні реформи.
     - Регіональна політика не враховує наявність зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію у сфері довкілля.
     - Процес децентралізації влади в Україні не передбачає чітких механізмів передачі функцій у сфері довкілля на нижчі рівні управління.

     Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» в рамках проекту «Просування реформ в регіони», що впроваджується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій у співпраці з «Європейською правдою» за сприяння Європейського Союзу розглядає два сценарії врегулювання проблемних питань у сфері імплементації Угоди про асоціацію на регіональному рівні, які можуть дати позитивні зміни.
     Євроцентричний сценарій, при якому процес планування та впровадження заходів з імплементації Угоди має наскрізну регіональну складову, а інші регіональні процеси залишаються без змін, забезпечить створення умов для ефективної реалізації екологічних реформ на місцях. Зокрема, це може відбутись через посилення залучення органів регіональної влади до проектування реформ, запровадження ефективного регіонального планування з імплементації Угоди, забезпечення врахування потреб та спроможності регіональної та місцевої влади, забезпечення прогнозованості реалізації реформ на місцях шляхом створення конкретних механізмів. Проте, при такому сценарії залишиться низка й негативних наслідків: розрізненість процесів (секторальні реформи, децентралізація, регіональна політика), втрата можливостей для фінансування, неузгодженість національного та регіональних порядків денних.
     Синергетичний сценарій передбачає впровадження регіональної складової процесу планування та впровадження заходів з імплементації Угоди, а також забезпечення синергії з процесами регіонального розвитку та децентралізації. Синергетичний сценарій дає можливість уникнути більшості негативних наслідків, які сьогодні спостерігаються в регіонах у процесі імплементації Угоди про асоціацію.
     Для досягнення ефективнішої імплементації Угоди необхідно, в першу чергу, вдосконалити сам процес імплементації Угоди шляхом впровадження чітко визначеної регіональної складової (через заміну загального планування проектуванням конкретних реформ та моніторингу, через систематизацію процесу регіонального планування заходів, через посилення інформування місцевих громад та місцевої влади про реформи і переваги, які вони несуть для громад, врахування фінансової спроможності регіонів впроваджувати екологічні реформи на місцях).
     Процеси імплементації Угоди, децентралізації та регіонального розвитку мають бути максимально узгоджені, зокрема, через доповнення регіональних стратегій розвитку чіткими цілями щодо євроінтеграції та виконання Угоди, через узгодження бачення щодо функцій та ролі місцевих органів влади в охороні довкілля, розмежування їх функцій з іншими органами влади.
     Ефективність виконання екологічної складової Угоди про асоціацію між Україною та ЄС залежить від забезпечення синергії між трьома надважливими процесами в Україні – імплементацією Угоди про асоціацію, регіональною політикою та децентралізацією. Досягнення цілей у сфері довкілля, визначених Угодою, неможливе без залучення регіонів. Багато євроінтеграційних реформ у сфері довкілля дають додаткові переваги на місцях, як-от покращення стану довкілля та якості життя населення. Проте, незалученість регіонів до впровадження реформ може знівелювати ці переваги.
     Процеси імплементації на національному та регіональному рівнях не можуть бути відірвані – вони мають доповнювати та посилювати один одного. Нехтування розуміння основних викликів вже призводить, і може призвести ще в більшій мірі, до низки наслідків, які матимуть негативний вплив на реалізацію Угоди.
     Подальший розвиток подій та успіх у процесі євроінтеграції на регіональному рівні залежить від того сценарію, який вибере і центральний уряд, і місцева влада для імплементації Угоди. Розглянувши запропоновані сценарії, можна зробити висновок, що найбільше вигод буде досягнуто за допомогою синергетичного сценарію. Він передбачає виконання двох умов: процес планування та впровадження заходів з імплементації Угоди має наскрізну регіональну складову та впровадження заходів, які б забезпечували синергію з процесами регіонального розвитку та децентралізації.

     Єдиним викликом, який не може бути усунений навіть за умов синергетичного сценарію, є низький рівень екологічної свідомості на місцях. Ця проблема потребує системного вирішення як окрема ціль національної екологічної політики і як наскрізне завдання процесів імплементації Угоди, регіонального розвитку та децентралізації.