17 червня 1994 року в м. Париж (Франція) була прийнята Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням, яка набрала чинності 26 грудня 1996 року. Вона є однією з найбільших міжнародних угод природоохоронного спрямування поряд з Конвенцією ООН про біологічне різноманіття та Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату. Разом вони складають три так звані Ріо - Конвенції, що були узгоджені під час Всесвітнього саміту зі сталого розвитку, який проходив у 1992 році в місті Ріо-де-Жанейро, Бразилія. Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням не стосується процесу утворення чи розширення пустель як таких. Її метою є консолідація світових зусиль для боротьби з різними видами деградації земель під впливом природних та техногенних чинників.

Проблема деградації земель в Україні є актуальною та гострою. Це і загальне зниження родючості грунтів через ерозію, засолення та осолонцювання, підкислення, забруднення та підтоплення значних територій та ін.

Україна приєдналася до Конвенції в 2002 році згідно із Законом України від 4 липня 2002 року № 61-IV.

Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухою покликаний звернути увагу людей на необхідність міжнародного співробітництва для ефективної боротьби з опустелюванням та засухою в природі. Цей процес змушує бити тривогу багатьох вчених, оскільки він загрожує навколишньому середовищу нашої планети. Опустелювання загрожує здоров`ю і благополуччю понад 1 млрд. людей. Питання охорони земель в умовах загострення екологічної ситуації в Україні має стати одним з найважливіших напрямків державної політики, оскільки поліпшення стану землі відкриває значні резерви збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції і забезпечує суттєве оздоровлення екологічних умов життя людини.

Опустелювання - це деградація засушливих грунтів, через яку гинуть родючі землі, пасовища та ліси. На сьогодні воно є однією з найбільш глобальних економічних проблем світу в цілому та України зокрема. Причиною жахливої деградації земель є надмірна неправильна експлуатація грунтів, нераціональна вирубка лісів тощо. Від неї тією чи іншою мірою страждає 70 % засушливих територій в усьому світі.

На виконання пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.10.2014 № 1024-р "Про схвалення Концепції боротьби з деградацією земель та опустелюванням" Міністерство екології та природних ресурсів України розробило проект Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, з яким можна ознайомитися на веб-сайті Міністерства.

Помірні кліматичні умови у поєднанні із материнськими породами та рівнинним рельєфом сприяли утворенню родючих чорноземних грунтів на території Полтавської області, основна частина яких у повній мірі забезпечена поживними речовинами, мікро- та макроелементами, що визначають родючість грунту. За показником вмісту гумусу в грунті Полтавщина займає пріоритетне місце серед інших регіонів України.

Як відомо, розораність земель в Україні є найвищою в Європі. Більше чверті ріллі Європи припадає на Україну, тоді як частка її території менше 6 %. В Полтавській області розорано 61,7 % території. подібне використання земельних ресурсів не відповідає вимогам раціонального природокористування. Співвідношення площ ріллі0 природних кормових угідь, лісових насаджень, що склалося, негативно впливає на стійкість агроландшафту.

Грунти області досить різноманітні за своїм походженням, механічним складом і родючістю. Центральну частину території займають потужні мало і середньо-гумусні чорноземи. Східна частина області, на межі з Харківською областю, зайнята звичайними середньо-гумусними чорноземами, перехідними до потужних.

У цілому Полтавська область має значний аргоресурсний потенціал. Основна частина земель області знаходиться у сільськогосподарському використанні.

За даними спостережень, починаючи з 60-х років минулого століття, в грунтах Полтавщини відбувається нестримне зменшення вмісту гумусу.

Серед основних чинників негативного впливу на земельні ресурси сільськогосподарського виробництва є:
- значна розораність земель і, що найбільш небезпечно, на схилах;
- порушення і не дотримування сівозмін;
- застосування важкої техніки;
- недостатність внесення органічних та мінеральних добрив (на орні землі запасу сільських рад добрива не вносяться взагалі);
- надмірна насиченість структури посівних площ технічними культурами і, особливо соняшником;
- зупинка будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд.

Серед об`єктів промисловості найбільший негативний вплив на стан земельних угідь в області чинять підприємства нафтогазового комплексу при будівництві та експлуатації газонафтових свердловин і трубопровідного транспорту та при пошкодженні трубопроводів, найчастіше - навмисних, з метою крадіжок газоконденсату.

Високий рівень розорюваності угідь, в тому числі на схилах, значне розширення посівів просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робіт по захисту грунтів, порушення системи обробітку грунту приводить до погіршення стану земель.

У результаті використання важкої техніки відбувається ущільнення грунту, розвиваються ерозійні процеси , що призводить до засолення грунтів, разом з тим з року-в-рік родючість зменшується, однією з причин чого є виніс з полів родючого шару грунту. На даний час великий відсоток земель являються розораними і знаходяться в постійній експлуатації.

На всій території області поширені процеси деградації земель, серед яких найбільш масштабними є ерозія, забруднення, підтоплення. Зменшується вміст поживних речовин у грунтах (дегуміфікація та агрохімічне виснаження грунту).

Основним напрямком з охорони земель, підвищення родючості грунтів і економії енергоресурсів повинні стати біологічна система землеробства, впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі грунтозахисних та енергозберігаючих, проведення робіт по вилученню з інтенсивного обробітку малопродуктивних, ерозійно-небезпечних земель, впровадження грунтозахисно-меліоративної та агроландшафтної організації території.

Державною інспекцією сільського господарства в Полтавській області активно проводилась та продовжує проводитись роз`яснювальна робота серед землевласників та землекористувачів щодо забезпечення збереження та невиснажливого використання земель, підвищення родючості грунтів та запобігання безповоротної втрати гумусу, поживних елементів та інших корисних властивостей, а також вдосконалення структури і розміщення земельних угідь, посівних площ.

Питання охорони земель в умовах загострення екологічної ситуації в Україні має стати одним з найважливіших напрямків державної політики, оскільки поліпшення стану землі відкриває значні резерви збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції і забезпечує суттєве оздоровлення екологічних умов життя людини.

Отже, однією з ключових складових охорони довкілля як в Україні, так і на Полтавщині є забезпечення збереження та невиснажливого використання земель.

17 червня - відзначається людством як Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами. Цього року він проходитиме під гаслом: "Безкоштовної їжі не буває! Інвестуй у здорові грунти!".

спеціаліст відділу регулювання земельних ресурсів,
надр та екомережі

Мотощук О.М.