Забезпечення доступу громадян до правосуддя з екологічних питань у світлі ратифікації Україною Орхуської конвенції
Питання екологічних прав
громадян неодноразово були предметом
регулювання як на міжнародно-правовому, так і на
національному рівнях.
Так, фундаментальне право людини
на екологічну безпеку вперше прямо було
закріплене в Стокгольмській декларації з питань
навколишнього середовища, ухваленій першою
конференцією ООН з питань охорони навколишнього
середовища на рівні голів держав і урядів, що
відбулась в 1972 р. в Стокгольмі (Швеція).
У 1992 році у Ріо-де-Жанейро
(Бразилія) відбулася друга конференція ООН з
навколишнього середовища та розвитку, принцип
перший якої проголошує: “Люди перебувають у
центрі інтересів сталого розвитку. Вони мають
право на здорове та плідне життя у гармонії з
природою”.
Можна назвати ще цілу низку
міжнародно-правових документів, в яких
декларується відповідне право, що визнається
абсолютно природним правом людини, яке
набувається нею від народження і тісно пов'язане
з правом на життя.
Орхуську конвенцію
укладено і підписано Україною 27 червня 1998 року в
Орхусі (Данія), 6 липня 1999 року вона ратифікована
Верховною Радою України і, відповідно до
Конституції України, стала частиною нашого
законодавства, тобто, набула
загальнообов'язкового характеру для всіх
правозастосовчих органів. Ст. 50 Конституції,
зокрема, закріпила право кожного на безпечне
для життя і здоров'я довкілля, на відшкодування
заподіяної порушенням цього права шкоди; право
вільного доступу до інформації про стан
довкілля, про якість харчових продуктів і
предметів побуту та право на її поширення.
Особливістю Орхуської конвенції
порівняно з вищезазначеними міжнародними та
національними правовими актами є те, що вона
стала першим міжнародно-правовим
документом, який не тільки проголошує, декларує
екологічні права громадян, а й регулює
процедурні (процесуальні) питання їх захисту.
В третій частині цього документу зазначено про
“доступ громадськості до правосуддя з питань, що
стосуються довкілля”.
Право на доступ до екологічної
інформації - це єдине право, яке Конвенція
імперативно вимагає захищати в судовому порядку
незалежно від того, чи закріплюється воно на
національному рівні чи ні. Інші екологічні права
підлягають, у випадку їх порушення, судовому
захисту, якщо і в тій частині, в якій вони
закріплені в національному законодавстві з
відповідного питання, було прийнято розпорядчий
акт або в результаті порушення відповідного
права було заподіяно шкоду здоров'ю чи майну.
Відповідно до наказу Мінприроди
від 13.08.2004 № 314 “Про створення Орхуського
інформаційно-тренінгового центру” Управлінням
екології та природних ресурсів Департаменту
Полтавської облдержадміністрації створено і діє
Орхуський інформаційний центр www.aarhuspoltava.org.ua.
Керівник центру - Голік Юрій
Степанович, генеральний директор
Полтавського відділення інженерної академії
України, тел. 509-242, факс (044) 509-242, поштова
адреса Орхуського інформаційного центру в
Полтавській області: 36002, м.Полтава, вул.
Фрунзе, 153.