25 червня 2016 року відбулося засідання міжвідомчого оперативного штабу Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій під головуванням Віце-прем’єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка.

Згідно з протоколом засідання «Про заходи щодо протидії загрозам, пожежам і надзвичайним ситуаціям у природних екосистемах України» Департамент екології та природних ресурсів Полтавської облдержадміністрації наголошує на неухильному дотриманні підприємствами та населенням області вимог пожежної безпеки та природоохоронного законодавства у лісових масивах, на торфовищах і сільгоспугіддях, особливу увагу необхідно звернути на недопущення випалювання залишків рослинності, сміття та сухостою.

Неконтрольоване спалювання рослинності в усіх регіонах України протягом значної частини року створює загрозу життю людей, призводить до значної шкоди довкіллю – забруднення атмосферного повітря, збіднення видового складу флори, деградація рослинності, зникнення рідкісних видів, загибель корисних комах тощо.

На превеликий жаль, населення, як Полтавщини, так і країни в цілому, не повною мірою усвідомлює ту шкоду, яку завдає довкіллю та власному здоров’ю, спалюючи суху траву, листя, залишки сміття.

При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бенз-а-пірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.

При згорянні поліетиленового пакету в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як правило, стають причиною першіння в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. Епітелій слизової оболонки дихальних шляхів, під дією подразнюючого диму, не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

Дуже часто спалювання сухих рослинних залишків призводить до великомасштабних пожеж. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко.

Не рідко пора випалювання рослинних залишків випадає на час розмноження диких тварин та інших живих організмів. Після спалювання середовища існування птахи надовго покидають цю місцевість.

При спалюванні рослинності гине безліч дрібних ссавців, комах та молюсків, які не здатні врятуватися через свою малорухливість. Повторне заселення випаленої території відбувається дуже повільно й триває не один рік, залежно від її площі.

Призводячи до серйозних порушень стану навколишнього природного середовища випалювання завдає непоправної шкоди здоров’ю населення, внаслідок чого за останні роки відбувається катастрофічне поширення ракових захворювань, хвороб легенів, різного роду алергій.

На основі безперечного чинника широкого спектру негативних наслідків підпалів, а особливо небезпеки для здоров'я та життя людей, спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків, заборонене законодавством України. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення: «Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу … тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.» (ст. 77-1 КУпАП).

Заступник директора Департаменту

О.П. Ткаченко