17 червня відзначається міжнародною спільнотою як Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами.
        Деградація земель та опустелювання вже давно набули глобального виміру та є одними з найбільших викликів для сталого розвитку людства, спричиняючи серйозні проблеми як екологічного, так і соціально-економічного характеру, включаючи голод та вимушену міграцію населення.
       За даними міжнародних організацій та експертів за період з 1981 по 2003 роки було деградовано 24% ґрунтів планети.
       Щорічно людство втрачає 12 мільйонів гектарів земель та 75 мільярдів тон родючих ґрунтів.
       На землях, які втрачаються щорічно, можна було б отримувати 20 млн. тон зерна.
       Кожну хвилину в світі від голоду вмирає 16 людей, з яких 12 дітей.
       Близько 40% населення земної кулі страждає від нестачі води.
       До 2030 року потреби у продовольстві, енергії та воді збільшаться щонайменше на 50%, 45% та 30% відповідно.
       17 червня 1994 року в м. Париж, Франція, для консолідації світових зусиль у подоланні проблем деградації земель було прийнято Конвенцію ООН про боротьбу з опустелюванням (далі – Конвенція), а 26 грудня 1996 року вона набула чинності.
       Конвенція є однією з найбільших міжнародних угод природоохоронного спрямування поряд з Конвенцією ООН про біологічне різноманіття та Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату. Разом вони складають три так звані Ріо-Конвенції, що були узгоджені під час Всесвітнього саміту зі сталого розвитку, який проходив у 1992 році в місті Ріо-де-Жанейро, Бразилія.
       В рамках Конвенції, опустелювання розглядається не як процес утворення пустель, а як будь-яка деградація земель під впливом природних чи антропогенних чинників.
       Саме тому, сторонами Конвенції на сьогодні є 193 країни світу, у тому числі і ті, на території яких природні пустелі взагалі відсутні.
       Україна приєдналася до Конвенції згідно із Законом від 4 липня 2002 року №61-IV, отримавши додаткову можливість для використання світового досвіду і міжнародних ресурсів у відповідній сфері та взявши на себе зобов’язання щодо впровадження цієї Конвенції.
       Нагальність проблем деградації земель та опустелювання, а також роль Конвенції, як ключової міжнародної угоди, спрямованої на їх подолання, і зобов’язання щодо її впровадження були ще раз підтверджені главами держав та представниками найвищого рівня під час Всесвітнього саміту зі сталого розвитку «Ріо+20», який проходив у 2012 році, та знайшли відображення у підсумковому документі цього саміту «Майбутнє, до якого ми прагнемо».
       Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 19.12.2007 № 62/195 було проголошено Декаду ООН щодо пустель та опустелювання (2010 – 2020 роки).
       Одним з основних зобов’язань уражених країн – Сторін Конвенції є розроблення національних програм дій, що мають відповідати 10-ти річній Стратегії впровадження цієї Конвенції на 2008 – 2018 роки.
       Згаданою Стратегією визначено чотири стратегічні цілі:
       1) покращити умови життя населення уражених територій;
       2) покращити стан уражених екосистем;
       3) генерувати глобальні вигоди через ефективне впровадження Конвенції;
       4) мобілізувати ресурси в підтримку впровадження Конвенції шляхом налагодження ефективного партнерства між національними та міжнародними суб’єктами.
       Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 271-р затверджено Національний план дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням.
       Згідно з Національним планом дій у період до 2020 року планується:
       - створення, відновлення та охорона лісів, у тому числі полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень, відповідно до науково обґрунтованих показників з урахуванням регіональних особливостей та природно-кліматичних умов, забезпечення лісовпорядкування, інвентаризації, обстеження, моніторингу та обліку;
       - створення і відновлення сіножатей та пасовищ відповідно до науково обґрунтованих показників з урахуванням регіональних особливостей та природно-кліматичних умов;
       - упорядкування орних земель шляхом виведення з їх складу схилів, земель водоохоронних зон, ерозійнонебезпечних та інших не придатних для розорювання угідь;
       - прискорення робіт з консервації деградованих, техногенно забруднених та малопродуктивних земель, рекультивації порушених земель;
       - здійснення протипаводкових, берегоукріплювальних, протиселевих і протизсувних заходів, захисту територій від підтоплення; - створення сприятливих умов для розвитку виробництва органічної продукції та сировини на землях сільськогосподарського призначення;
       - створення (оголошення) нових та розширення площі існуючих територій та об’єктів природно- заповідного фонду, розроблення регіональних схем та програм розвитку екомережі;
       - проведення ґрунтово- агрохімічного обстеження та агрохімічної паспортизації земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
       - здійснення природно- сільськогосподарського, протиерозійного, еколого-економічного та інших видів районування (зонування) земель з урахуванням наслідків змін клімату;
       - розроблення та впровадження сучасних екологічно безпечних, ландшафтно-адаптивних, ґрунтозахисних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій щодо збалансованого використання, охорони і відновлення земель та ґрунтів, запобігання їх деградації;
       - забезпечення належного функціонування і вдосконалення: системи моніторингу земель та ґрунтів;
       - підготовка навчальних, науково-популярних та наукових видань з питань охорони та невиснажливого використання земель і ґрунтів, боротьби з їх деградацією та опустелюванням та інші заходи.
       Відповідальними за виконання даних заходів є Мінприроди, Мінагрополітики, Держземагентство та інші центральні органи виконавчої влади.
       Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 20 утворено Координаційну раду з питань боротьби з деградацією земель та опустелюванням.
       Координаційна рада з питань боротьби з деградацією земель та опустелюванням (далі - Координаційна рада) є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, утвореним на період до 2021 року для координації діяльності з формування та реалізації державної політики з питань сталого використання та охорони земель, боротьби з деградацією земель та опустелюванням, пом’якшення наслідків посух.
       Координаційна рада відповідно до покладених на неї завдань проводить аналіз стану справ та причин виникнення проблем у процесі формування та реалізації державної політики з питань сталого використання та охорони земель, боротьби з деградацією земель та опустелюванням, пом’якшення наслідків посух, виконання Національного плану дій; вивчає результати діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо сталого використання та охорони земель, боротьби з деградацією земель та опустелюванням, пом’якшення наслідків посух; розглядає матеріали та звітні документи щодо реалізації Конвенції, визначення шляхів досягнення нейтрального рівня деградації земель та інших цілей і завдань сталого розвитку на період до 2030 року у відповідній сфері та подає Кабінетові Міністрів України розроблені за результатами своєї роботи рекомендації та пропозиції.