СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Об'єкти, які є найбільшими забруднювачами довкілля

Екологічні паспорти

Регіональні доповіді про стан навколишнього природного середовища

Інформаційно-моніторинговий центр "Довкілля Полтавщини"

ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ ТА КЛІМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБЛАСТІ.

     Полтавщина розташована в центральній частині України в лісостеповій зоні з помірно-континентальним кліматом. На півночі область межує з Чернігівською (107км) та Сумською (238км) областями, на сході – з Харківською (188км), на півдні – з Дніпропетровською (173км) і на заході – з Київською (19км), Черкаською (225км) та Кіровоградською (149км). Загальна довжина меж близько 1100км, з яких 162км – по Кременчуцькому і Дніпродзержинському водосховищах.
     Площі області складає 28,75тис.км
2, або 4,6% площі України.
     На південному заході області протікає р.Дніпро, більша частина течії якого зарегульована водосховищами. Найбільшими притоками Дніпра є:

- Псел – довжина в межах області 350км, об’єм стоку 1,46км3 на рік;
-
Сула – довжина в межах області 213км, об’єм стоку 1,15км3 на рік;
-
Ворскла – довжина в межах області 226км, об’єм стоку 0,9км3 на рік;
-
Оріль – довжина в межах області 80км, об’єм стоку 0,355км3 на рік.

     Густота річкової сітки більша на півночі, менша на південному заході. Більша частина стоку припадає на березень – квітень. Річки області живляться переважно талими сніговими водами (60% об’єму стоку).

     Територія області належить до класу рівнинних східноєвропейських ландшафтів. Більшість ландшафтів відносяться до лісостепового типу, і лише на південному сході – до степового та північно-степового типу. У зв'язку з високим рівнем сільськогосподарської діяльності, природні ландшафти не збереглися і тому переважають антропогени. Їх структурі притаманний сільськогосподарський тип ландшафтів. Місцевість області являє собою рівнину, розділену річковими долинами і ярами.
    
Полтавська область знаходиться в помірному кліматичному поясі. Найбільший вплив на формування погодних умов і клімату області мають величина і характер сонячного випромінювання, віддаленість регіону від великих водних мас, належність області до зони дії переважно атлантичних помірних та арктичних холодних повітряних мас, рівнинність.
     Територія області належить до недостатньо вологої, теплої, крайній південний схід – до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони. Середньорічна кількість опадів на території області змінюється, збільшуючись з півдня на північ. Кліматичні умови області сприятливі для життя людини.
     Лісові ресурси в області невеликі. Всі ліси віднесені до природоохоронних і рекреаційних.
 
    
На території області розвідано та експлуатується багато нафтових, нафтогазоконденсатних, газових і газоконденсатних родовищ. В районі Кременчуцької аномалії зосереджені запаси залізних руд. Серед інших корисних копалин – торф, будівельні матеріали, мінеральні води.

     Найбільш поширені в області ґрунти – чорноземи. Вони займають майже дві третини території області.

СОЦІАЛЬНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ОБЛАСТІ.

      Кількість наявного населення на кінець 2018 року за даними Головного управління статистики в Полтавській області становила 1400,439тис.осіб, з яких 873,181тис. осіб мешкають у міських поселеннях, 527,258тис. осіб – у сільській місцевості.

       Щільність населення – 48,7 осіб на 1км2, менша, ніж в середньому по Україні (69,8осіб/км2). 

      Станом на 01.01.2019 року, адміністративно-територіальний устрій області включав 6 міст обласного підпорядкування (Полтава, Кременчук, Лубни, Горішні Плавні (колишній Комсомольськ), Миргород, Гадяч); 10 міст районного значення (м.Глобине, м.Гребінка, м.Зіньків, м.Карлівка, м.Кобеляки, м.Лохвиця, м.Пирятин, м.Хорол, м.Решетилівка* (прим.* – відповідно до постанови Верховної Ради України від 07.11.2017 № 2185-VIII – смт.Решетилівка Полтавської області віднесено до категорії міст районного значення) та м.Заводське); 20 селищ міського типу, 25 районів та 5 районів в містах Полтаві та Кременчуці.  За інформацією порталу Полтавської обласної ради, область поділялася на 333 сільські ради (станом на 01.01.2018 року) та 45 об’єднану територіальну громаду (станом на 01.02.2019 року),  до яких входять 1805** сільських населених пунктів (прим. ** – дані Статистичного збірнику Головного управління статистики у Полтавській області «Чисельність наявного населення Полтавської області на 1 січня 2019 року).

      Провідними галузями промисловості області є машинобудування, паливна, гірничорудна, будівнича та харчова. Розвинуті видобування і переробка залізної руди, нафти, природного газу і газового конденсату, виробництво сталі, будівельних матеріалів, м’яса і масла тваринного, олії, цукру та інших видів промислової продукції.

      За даними Головного управління статистики у Полтавській області у 2018 році на Полтавщині досягнуто приросту промис­лового виробництва на 1,5% у порівнянні з 2017 роком. Величина індексу зазначеного показника склала 101,5 відсотка (2017р. − 98,9%, 2016р. – 100,1%, 2015р. – 96,2%, 2014р. - 92,9%, 2013р. - 94,7%).

       Індекс промислового виробництва у переробній галузі становив 104,4%, у галузі добувній промисловості і розробленні кар’єрів залишився на рівні попереднього року – 99,6 відсотків.

       У 2018 році у переробній промисловості суттєве збільшення випуску продукції відбулося у галузі металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів, крім машин і устаткування – 153,3% обсягів 2017 року; машинобудування крім ремонту і монтажу машин і устаткування − 115,6% обсягів 2017 року. Також зростання спостерігалося у виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності – 107,7% обсягів 2017 року; гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – 106,1% обсягів 2017 року, а також у текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів − 103,6% обсягів 2017 року.

       Сільськогосподарське виробництво є однією з провідних галузей економіки області. За 2018 рік на 23,7% зріс обсяг виробництва валової продукції АПК, в тому числі на сільгосппідприємствах – на 30,7 відсотка.
Основою рослинництва області є виробництво зернових культур, цукрових буряків і соняшнику; у тваринництві – виробництво м’яса, молока, яєць. Сільськогосподарські угіддя складають близько 75% від усієї площі земельних ресурсів області.
За даними Головного управління статистики у Полтавській області у звітному році індекс обсягу виробництва продукції рослинництва у порівнянні з 2017 роком зріс майже на третину і становив 132,9 відсотка, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах – 142,0% обсягів 2017 року, у господарствах населення – 116,7 відсотків.

Під урожай 2018 року було збільшено площі на яких посіяні зернові та зернобобові культури на 2,5%, а також соняшник – 5,5%. Площі під інші сільськогосподарські культури залишилися на рівні попереднього року.
      У порівнянні з попереднім роком на Полтавщині суттєво зріс обсяг виробництво зернових та зернобобових культур − на 33,1%, соняшнику – на 22,6% та картоплі − на 9,1відсотка.
      У 2018 році індекс продукції тваринництва залишався на рівні 2017 року і становив  97,2%, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах – 95,5%, у господарствах населення – 99,7 відсотків.
У господарствах усіх категорій збільшилося виробництва яєць (на 8,2%), виробництва молока залишилося на рівні попереднього року (96,6%), показник виробництва м’яса (реалізація на забій сільськогосподарських тварин) дещо знизився до 92,6% обсягів 2017 років.
Станом на 01.01.2019 року збільшення кількості сільськогосподарських тварин відбулося у категорії: птиця свійська – на 4,2%; на рівні попереднього року залишилося поголів’я великої рогатої худоби (98,8%) у тому числі корів (99,8%), а також овець та кіз (99,6%). Поголів’я свиней скоротилося на 4,7 відсотка.

      Транспортна мережа області доволі розвинута. Протяжність залізниць – 1088 кілометрів, з них електрифіковано близько третини. Загальна протяжність автодоріг області становить 8875,5км, з яких 2313,1км – дороги державного значення. Функціонування річкового транспорту забезпечують два річкових порти - Кременчуцький річковий порт та Комсомольський вантажний порт ПрАТ «Полтавського ГЗК». Порти розташовані на лівому березі р.Дніпро і обслуговують тільки вантажні перевезення.

      Розгалуженою є мережа трубопровідного транспорту. По території області проходять міждержавні газопроводи «Союз», «Уренгой – Помари – Ужгород», «Єлець – Кременчук – Бендери», відгалуження нафтопроводу «Дружба». Загальна довжина магістральних трубопроводів складає 554 кілометри.

ВИКИДИ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ.

 За даними Головного управління статистики у Полтавській області:   

     У 2018р. від стаціонарних джерел забруднення у повітря надійшло 52,156тис.т забруднюючих речовин (без урахування викидів діоксиду вуглецю), що на 0,323тис.т, або на 6,7% менше, ніж у 2017 році. Із загальної кількості забруднюючих речовин, що надійшли в атмосферу, викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, становили відповідно 6,519тис.т (12,5% обласних викидів) та 0,080тис.т (0,14% обласних викидів). Крім цих речовин, у звітному році в атмосферу було викинуто 3342,137тис.т (менше ніж у попередньому році на майже 6%) діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату.
     
Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства мм.Кременчука та Горішні Плавні (колишній Комсомольськ). Значно менше викидів в обласному центрі
- 2,13% від загального обсягу викидів. На м.Кременчук припадало 29,67% від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами, на м.Горішні Плавні – 20,80 відсотка.
     
Також, до лідерів щодо здійснення викидів в атмосферне повітря щорічно потрапляють райони, де розташовані об’єкти газотранспортних підприємств: –
  Лохвицький (9,18% обласних викидів), Гадяцький (7,92%), Зіньківський (4,12%), Решетилівський (2,69%), Шишацький (2,44%), Диканський і Котелевський (по 2,35%) та Лубенський (2,21%). Обсяги викидів в розрахунку на особу у зазначених районах становили: 115,1кг, 145,9кг, 64,0кг, 54,3кг, 64,1кг, 66,3 і 63,6 та 37,3кг відповідно.
     
Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області становила 1,814т шкідливих речовин (менше ніж середній показник в Україні (4,155т) у 2,3 рази).

      Обсяги викидів шкідливих речовин у розрахунку на одну особу області становили 37,07кг (менше ніж середній показник в Україні в 1,6 разів). На кожного мешканця міста Горішні Плавні припадало 201,411кг, Гадяцького району − 145,9кг шкідливих речовин, Лохвицького – 115,1кг забруднюючих речовин (це найвищі показники по області), але на кожного мешканця Козельщинського району - лише 3,76 кілограм (найменший показник по області).

      Розрахунок обсягів викидів забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферне повітря від пересувних джерел (в тому числі від автотранспорту) Головним управлінням статистики в Полтавській області за 2018 рік (як і за 2016 - 2017 роки) не здійснювався.

       Порівняно з 2017 роком відмічається значне збільшення у викидах в атмосферне повітря фтору та його сполук (у перерахунку на фтор) − у 2,7 разів, фреонів – у 2,22 разів. Збільшення викидів хлору та сполук хлору (у перерахунку на хлор відбулося на 23,7%, органічних амінів − на 11,7%; на рівні попереднього року залишилися викиди неметанових летких органічних сполук (100,6% обсягів 2017 року), речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, мікрочастинок та волокон (101,9% обсягів 2017 року), сполук азоту (102,7% обсягів 2017 року) та оксиду вуглецю (104,7% обсягів 2017 року).

ВОДНІ РЕСУРСИ.
     

      Полтавська область розташована у водозбірному басейні річки Дніпро. Площі, зайняті водними об’єктами, складають 148,431тис.га, або 5,2% території області.

     Територія області покрита густою мережею річок (близько 1780 річок), загальною протяжністю 13006 кілометрів.

      Природні ресурси підземних вод є одним із основних джерел господарсько-питного водопостачання населених пунктів Полтавщини. Підземні води залягають у виді декількох водоносних горизонтів, які відрізняються по своїх запасах та хімічними показниками. Основними водоносними горизонтами, придатними до використання, на території області є: четвертинний (алювіальний) Полтавський, Харківський, Бучакський, Сінеман-нижньокрейдовий і Юрський. Найбільше розповсюджений Бучакський водоносний горизонт, який залягає на відносно невеликих глибинах і повсюди на території області.

За даними Відділу водокористування та обліку вод по Полтавській області Міжрегіонального офісу захисних масивів Дніпровських водосховищ:
      У 2018 році із природних водних об’єктів Полтавщини забрано 114,4 млн.м3, що менше ніж у попередньому році на 9,7млн.м3 (або 7,8%), в тому числі 73,12млн.м3 (що на 3,24млн.м3, або на 4,3% менше ніж у 2017 році) з підземних водних об’єктів.
     
Використання свіжої води у порівнянні з попереднім роком зменшилося на 5,92млн.м3 (6,4%): у 2018 році 549 водокористувачами використано 86,49млн.м3 води, у 2017 році 658 водокористувачами – 92,41млн.м3.
      На побутові потреби надійшло: 41,33млн.м3 води, зменшення майже на 7,3% (2017р. –  44,57млн.м3); на виробничі потреби – 37,74млн.м3, зменшення на 5,1% (2017р. – 39,76млн.м3); на зрошення – 6,066млн.м3, зменшення на 7,4%  (2017р. – 6,549млн.м
3).
     
Найбільше свіжої води використовується (без врахування потреб у сільськогосподарської галузі) у житло-комунальному і побутовому господарстві – 44,81млн.м3, що менше ніж у попередньому на 1,0% (у 2017 - 45,26млн.м3) та у промисловості 29,44млн.м3 (збільшення у порівняні з 2017 роком на 1,1% від 29,11млн.м3).
      Використання свіжої води у розрахунку на одну особу становило 61,47м3 менше на 5,5% (65,06м3 – у 2016 році), в тому числі використання води на господарсько-питні потреби одним мешканцем зменшилося майже на 2,0м3, або на 6,4% до 29,37м3 на рік (2017р. – 31,4м3, 2016рік – 32,38м3, 2015рік – 37,54м3, 2014 рік
- 34,0м3, 2013 - 34,5м3, 2012 - 34,5м3, 2011 – 34,1м3, 2010 – 35,5м3, 2009 – 35,7м3).
      У 2018 році загальне водовідведення Полтавської області становило 81,88млн.м
3 (83,53млн.м3 – 2016рік), що менше, ніж у 2017 році на 1,65 млн.м3, або на 2,0%.       У поверхневі водні об’єкти скинуто очисними спорудами 49 підприємств області 71,2млн.м3 стічних вод, що на 0,6млн.м3, або майже на 1,0% більше ніж у 2017 році (46 підприємствами – 70,6 млн. м3).
 
      Збільшення пов’язане з нарощуванням  скиду колекторно-дренажних вод ТОВ «Єристівський ГЗК» м.Горішні Плавні.
 
      2,174млн.м3 (3,1% від загального скиду усіма очисними спорудами)  – недостатньо очищені стічні води, що на 0,606млн.м3, або на 27,9% більше ніж у 2017 році (зростання за рахунок КП «Лубни-водоканал»). Усі ці скиди приходяться на очисні споруди житлово-комунального господарства.
      Маса забруднюючих речовин, скинутих за рік у поверхневі водні об’єкти, становила 32,18тис.т, що на 1,69тис.тонн менше (або 5,0%) ніж у попередньому році (2017р. – 33,87тис.т, 2016р. – 33,46тис.т).
     
Порівнюючи з даними по Україні, можна відмітити, що у 2018 році при загальному водовідведенні води на одного мешканця області меншому в 2,2 рази, скид забруднених стічних вод менше у 14,6 разів (для розрахунків використані дані за 2018 рік Відділу водокористування та обліку вод по Полтавській області Міжрегіонального офісу захисних масивів Дніпровських водосховищ та дані за 2018 рік Регіонального агентства водних ресурсів України, які розміщені на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних).

ВІДХОДИ.

       За даними (станом на 01.06.2019р.) Головного управління статистики у Полтавській області, у 2018р. від економічної діяльності підприємств та організацій і в домо-господарствах області утворилось  4891,344*тис.т (у 2017р. − 4110,990*; у 2016р. – 5421,2тис.; у 2015р. – 4431,7тис.т; у 2014р. − 5013,7тис.т) відходів, що на 780,354тис.т, або на 16,0%, більше ніж у попередньому році (*Прим. Разом з утворенням пустої породи від днопоглиблювальних робіт (30929,095тис.т) кількість утворених відходів І-ІV класів небезпеки у 2017 році становить – 35040,085тис.т; у 2018 році разом з відходами (породи гірські, земля), що утворюються під час проведення розкривних робіт у процесі створення шахт (копалень) та кар’єрів (14942,342тис.т)  − 19833,686тис.т).
        Основна частина утворених відходів - 4790,465тис.т, або 97,9% від загального обсягу, належить до IV класу небезпеки 2017р. – 4035,505тис.т; у 2016р. – 5369,8тис.т; у 2015р. – 4379,2тис.т; у 2014 – 4935,0тис.т).
        За 2018 рік у спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств області накопичилось ще 14,3тис.т небезпечних від­ходів (І – ІІІ класу небезпеки).
У загальній кількості відходів, що утворилися у 2018 році найбільшу питому вагу займають відходи рослинного походження (2604,6тис.т, або 53,3%).Найбільше й утилізовано рослинних відходів - 1956,7тис.т (75,1% з  утворених – 2604,6тис.т).
        З відходів рослинного походження, спалено, з метою отримання енергії
- 43,0тис.т, що складає близько ще 7,7 відсотка. Також значний відсоток утилізації та перероблення від утворення відходів тваринних екскрементів, сечі та гною - 92,7% (514,8тис.т); відходів тваринного походження та змішаних харчових відходів - 86,3% (142,1тис.т); гумових відходів – 85,0% (1,7тис,т); відходів чорних металів – 29,3% (24,4тис.т) та інших мінеральних відходів - 13,9% (20,9тис.т).
       
В області використовується вторинна сировина в обсязі знов утвореної сировини по таких видах відходів, як шини зношені, відходи графітовмісні, лушпиння соняшникове, матеріали текстильні вторинні, канати стальні відпрацьовані, породи розкривні, попутні скельні для будівництва гідроспоруд та інші.

         Одна з суттєвих екологічних проблем області, від якої страждають майже усі регіони України – це накопичення та неналежне зберігання безхазяйних пестицидів та агрохімікатів. За підсумками виконання Регіональної цільової Програми поводження з непридатними хімічними засобами захисту рослин (далі – ХЗЗР) на 2011-2013 роки, затвердженої рішенням третьої сесії Полтавської обласної ради шостого скликання від 01.02.2011 (зі змінами), впродовж 2011-2013 років з території області вивезено на утилізацію 1509,7 тонн отрутохімікатів. Повністю очищені від небезпечних пестицидів 17 районів. У 2013 році ліквідована найбільш гостра проблема - повністю звільнений від пестицидів центральний склад ВАТ «Хорольська сільгоспхімія»: за три роки зі зазначеного складу вивезено 647,3т непридатних агрохімікатів.
        Станом на 01.11.2019 року на території області залишилося ще близько 160 тонн: в Гребінківському (64,4т), Лохвицькому (55,9т), Пирятинському (8,26т), Чорнухинському (6,28т) районах та залишки в Оржицькому (14,16т) та Лубенському (11,0т) районах.

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД ОБЛАСТІ.

         Станом на 01.01.2019 (за уточненими даними спільно з Головним Управлінням Держгеокадастру у Полтавській області) природно-заповідний фонд (ПЗФ) Полтавської області налічує 388 територій та об'єктів загальною площею 142473,3315га, що складає 4,95 % від загальної площі області.

         З них 30 зі статусом загальнодержавного значення: 2 національні природні парки, 20 заказників, 1 ботанічна пам’ятка природи, 1 ботанічний сад, 2 дендрологічні парки, 4 – парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

         Кількість територій та об’єктів ПЗФ зі статусом місцевого значення − 358, з яких: 5 – регіональні ландшафтні парки, 157 – заказники (51 ландшафтних, 3 лісових, 38 ботанічних, 7 загальнозоологічних, 2 орнітологічних, 4 ентомологічних та 52 гідрологічних), 134 – пам’ятки природи (12 комплексних, 108 ботанічних, 2 зоологічні, 3 гідрологічних, 9 геологічних), 48 заповідних урочищ, 1 дендрологічний парк та 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва.
       
Рішенням третього пленарного засідання вісімнадцятої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання від 16.02.2018 №647 були оголошені природні території ландшафтним заказником місцевого значення «Піщанка» площею 26,0га у Карлівському районі та комплексною пам'яткою природи місцевого значення «Кургани» площею 0,82га у Зіньківському районі. Також вказаним рішенням скасовано статус ботанічної пам'ятки природи місцевого значення «Дуб черешчатий» площею 0,01га у с.Максимівка Гадяцького району відповідно до погодження Мінприроди України від 26.05.2017 №5/4.1-8/4216-17.

         Крім того у 2019 році Природно-заповідний фонд Полтавщини поповнився ландшафтним заказником місцевого значення «Шафранова балка» загальною площею 76,8 га. в межах населених пунктів Якимове та Балюки Великобагачанського району. На цій території знаходиться популяція Шафрана сітчастого (Crocus reticulatus Steven ex Adams), що занесений до Червоної книги України. Також оголошено дві пам`ятки природи місцевого значення - "Віковий дуб" (0,02 га) у м. Зіньків та "Дуб черешчатий" (0,04 га) у с. Новоаврамівка Хорольського району.



На початок