СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Об'єкти, які є найбільшими забруднювачами довкілля

Екологічні паспорти

Регіональні доповіді про стан навколишнього природного середовища

Інформаційно-моніторинговий центр "Довкілля Полтавщини"

ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ ТА КЛІМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБЛАСТІ

     Полтавщина розташована в центральній частині України в лісостеповій зоні з помірно-континентальним кліматом. На півночі область межує з Чернігівською (107км) та Сумською (238км) областями, на сході – з Харківською (188км), на півдні – з Дніпропетровською (173км) і на заході – з Київською (19км), Черкаською (225км) та Кіровоградською (149км). Загальна довжина меж близько 1100км, з яких 162км – по Кременчуцькому і Дніпродзержинському водосховищах.
     Площа області складає 28,75тис.км2, або 4,6% площі України.
     На південному заході області протікає р.Дніпро, більша частина течії якого зарегульована водосховищами. Найбільшими притоками Дніпра є:
- Псел – довжина в межах області 350км, об’єм стоку 1,46км3 на рік;
- Сула – довжина в межах області 213км, об’єм стоку 1,15км3 на рік;
- Ворскла – довжина в межах області 226км, об’єм стоку 0,9км3 на рік;
- Оріль – довжина в межах області 80км, об’єм стоку 0,355км3 на рік.

     Густота річкової сітки більша на півночі, менша на південному заході. Більша частина стоку припадає на березень – квітень. Річки області живляться переважно талими сніговими водами (60% об’єму стоку).
     Територія області належить до класу рівнинних східноєвропейських ландшафтів. Більшість ландшафтів відносяться до лісостепового типу, і лише на південному сході – до степового та північно-степового типу. У зв'язку з високим рівнем сільськогосподарської діяльності, природні ландшафти не збереглися і тому переважають антропогени. Їх структурі притаманний сільськогосподарський тип ландшафтів. Місцевість області являє собою рівнину, розділену річковими долинами і ярами.
     Полтавська область знаходиться в помірному кліматичному поясі. Найбільший вплив на формування погодних умов і клімату області мають величина і характер сонячного випромінювання, віддаленість регіону від великих водних мас, належність області до зони дії переважно атлантичних помірних та арктичних холодних повітряних мас, рівнинність.
     Територія області належить до недостатньо вологої, теплої, крайній південний схід – до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони. Середньорічна кількість опадів на території області змінюється, збільшуючись з півдня на північ. Кліматичні умови області сприятливі для життя людини.
     Лісові ресурси в області невеликі. Всі ліси віднесені до природоохоронних і рекреаційних. 
     На території області розвідано та експлуатується багато нафтових, нафтогазоконденсатних, газових і газоконденсатних родовищ. В районі Кременчуцької аномалії зосереджені запаси залізних руд. Серед інших корисних копалин – торф, будівельні матеріали, мінеральні води.

        Найбільш поширені в області ґрунти – чорноземи. Вони займають майже дві третини території області.

СОЦІАЛЬНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ОБЛАСТІ

      Кількість наявного населення на 1 січня 2022 року за даними Головного управління статистики у Полтавській області становила 1352,3 тис. осіб, з них 848,1 тис. осіб (62,7 %) - міське населення, 504,2 тис. осіб - сільське. 
       Щільність населення – 47 осіб на 1км2. 
      Адміністративно-територіальний устрій Полтавщини наведений в таблиці за даними офіційного вебпорталу Верховної Ради України:

райони - 4
територіальні громади - 60
міста - 16
райони у містах - 5
селища міського типу - 20
сільські населені пункти - 1803

      Провідними галузями промисловості області є машинобудування, паливна, гірничорудна, будівнича та харчова. Розвинуті видобування і переробка залізної руди, нафти, природного газу і газового конденсату, виробництво сталі, будівельних матеріалів, м’яса і масла тваринного, олії, цукру та інших видів промислової продукції.

      Транспортна мережа області доволі розвинута. Протяжність залізниць – 1100 кілометрів, з них електрифіковано третина. Загальна протяжність автодоріг області становить 8916,878км, з яких 1303,1км – автомобільні дороги загального користування державного значення. Функціонування річкового транспорту забезпечують два річкових порти - Кременчуцький річковий порт та Горішньоплавнівський вантажний порт ПрАТ «Полтавського ГЗК». Порти розташовані на лівому березі р.Дніпро і обслуговують тільки вантажні перевезення.

         Загальна довжина магістральних трубопроводів складає 554 кілометри.

ВИКИДИ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ.

      За даними Державної служби статистики України у 2024 році від стаціонарних джерел викидів у атмосферне повітря надійшло 29185,915 т забруднюючих речовин і парникових газів (без урахування викидів діоксиду вуглецю), що на 1,12 тис. т менше, ніж у 2023 році.

     Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області у 2024 році становила 1,015 т шкідливих речовин, обсяги викидів шкідливих речовин у розрахунку на одну особу області становили 21,58 кг.

      Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства Горішньоплавнівської територіальної громади (23,87%), Кременчуцької територіальної громади (14,7%), 6,72 % викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами припадає на Лохвицьку територіальну громаду, 4,89% - на Полтавську міську територіальну громаду та 3,87% - на Диканську селищну громаду.

      Розрахунок обсягів викидів забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферне повітря від пересувних джерел (в тому числі від автотранспорту) Головним управлінням статистики в Полтавській області за 2024 рік (як і за 2016 - 2017 роки) не здійснювався.
  

 ВОДНІ РЕСУРСИ
     
      За даними Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області річкова мережа Полтавщини включає: одну велику річку - Дніпро, яка протікає в межах області на ділянці довжиною 145 км, 8 середніх річок загальною протяжністю1360 км (Сула - 213 км, Удай - 129 км, Оржиця - 89 км, Псел - 350 км, Хорол - 241 км, Ворскла - 226 км, Мерла - 28 км, Оріль - 80 км) та 1633 шт. малих річок, водотоків і струмків загальною протяжністю 7905 км. Малих річок завдовжки понад 10 км в області нараховується 136, їх загальна довжина складає 3596 км. 

      Основними джерелами водних ресурсів області є річки Сула, Псел, Ворскла, Оріль та їх притоки, а також Кременчуцьке та Кам'янське водосховища на річці Дніпро.
       На території області формується стік трьох річок: Сліпорід, Говтва, Тагамлик.
       Гідрографічна мережа річок області помірно розвинута, її середня густота з врахуванням малих річок, водотоків та струмків довжиною менше 10 км становить 0,45 км на 1 кв. км, що майже співпадає з середньою густотою річкової мережі в Україні. 

      Природні ресурси підземних вод є одним із основних джерел господарсько-питного водопостачання населених пунктів Полтавщини. Підземні води залягають у виді декількох водоносних горизонтів, які відрізняються по своїх запасах та хімічними показниками. Основними водоносними горизонтами, придатними до використання, на території області є: четвертинний (алювіальний) Полтавський, Харківський, Бучакський, Сінеман-нижньокрейдовий і Юрський. Найбільше розповсюджений Бучакський водоносний горизонт, який залягає на відносно невеликих глибинах і повсюди на території області.

ВІДХОДИ

       За даними Департаменту будівництва, містобудування і архітектури, житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської обласної військової адміністрації обсяги утворення відходів житлово-комунального господарства у 2024 році становили 2084 тис. м куб.
       Усього за 2024 рік зібрано 334953,07 т твердих побутових відходів та їх компонентів, з них: 788,99 т передано до заготівельних пунктів вторинної сировини, 334159,08 т - на полігони та сміттєзвалища.
       Обсяги захоронення твердих побутових відходів та їх компонентів на полігонах та сміттєзвалищах Полтавської області від початку їх експлуатації становить 10237,515 тис. т.
        Усього на території Полтавської області налічується 537 полігонів та сміттєзвалищ, з яких 9 - перевантажені, 200 - не відповідають нормам екологічної безпеки.

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД ОБЛАСТІ

         Станом на 01.01.2025 природно-заповідний фонд (ПЗФ) Полтавської області налічує 400 територій та об'єктів загальною площею 144174,3613 га, що складає 5,01 % від загальної площі області.

         З них 30 зі статусом загальнодержавного значення: 2 національні природні парки, 20 заказників, 1 ботанічна пам’ятка природи, 1 ботанічний сад, 2 дендрологічні парки, 4 – парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

         Кількість територій та об’єктів ПЗФ зі статусом місцевого значення − 370, з яких: 5 – регіональні ландшафтні парки, 165 – заказники (58 ландшафтних, 3 лісових, 39 ботанічних, 7 загальнозоологічних, 2 орнітологічних, 4 ентомологічних та 52 гідрологічних), 138 – пам’ятки природи (13 комплексних, 111 ботанічних, 2 зоологічні, 3 гідрологічних, 9 геологічних), 48 заповідних урочищ, 1 дендрологічний парк та 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва.

РОСЛИННИЙ СВІТ

          Рослинний світ області багатий і різноманітний. Рослинний покрив представлений угрупуваннями степів, лук, заплавних і соснових лісів, широколистяних лісів (здебільшого дібров), прибережно-вожних і водних фітоценозів. Сучасний рослинний покрив регіону має трансформований характер. Напівприродні ценози збереглися переважно на заплавах річок, іноді - на їх терасах, хоча останнім часом також зазнали значних змін.
         Зональні типи рослинності - широколистяні ліси та лучні степи - займають незначні площі. Ліси трапляються переважно на терасах річкових долин. Їх поширенню, окрім антропогенного впливу заважає засолення ґрунтів, яке є характерним для області.
        Степова рослинність займає схили балок і річкових долин, нерозорані кургани. Лучні степи області характеризуються найбільшою флористичною різноманітністю.
         Загальна кількість видів флори на території області складає 1514 одиниць (вищих судинних, голонасінних, хвощів, папоротей, плавунів).

ТВАРИННИЙ СВІТ
 
        Фауністичний список Полтавської області представлений: 66 видами ссавців; 307 видами птахів, 150 видів з яких постійно гніздяться; 10 видами земноводних та 11 видами плазунів; 38 видами риб та великим різновидом комах. Серед загальної кількості видів найбільш вразливими є степові зооценози, з них більша частина потребують особливої охорони.

       

 



На початок