Держуправління екоресурсів в Полтавській області

СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ ТА КЛІМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБЛАСТІ.

     Полтавщина розташована в центральній частині України в лісостеповій зоні з помірно-континентальним кліматом. На півночі область межує з Чернігівською (107км) та Сумською (238км) областями, на сході – з Харківською (188км), на півдні – з Дніпропетровською (173км) і на заході – з Київською (19км), Черкаською (225км) та Кіровоградською (149км). Загальна довжина меж близько 1100км, з яких 162км – по Кременчуцькому і Кам'янському водосховищах.
     Площі області складає 28,75тис.км², або 4,6% площі України.
     На південному заході області протікає р.Дніпро, більша частина течії якого зарегульована водосховищами. Найбільшими притоками Дніпра є:
- Псел – довжина в межах області 350км, об’єм стоку 1,46км³ на рік;
- Сула – довжина в межах області 213км, об’єм стоку 1,15км³ на рік;
- Ворскла – довжина в межах області 226км, об’єм стоку 0,9км³ на рік;
- Оріль – довжина в межах області 80км, об’єм стоку 0,355км³ на рік.

     Густота річкової сітки більша на півночі, менша на південному заході. Більша частина стоку припадає на березень – квітень. Річки області живляться переважно талими сніговими водами (60% об’єму стоку).     Територія області належить до класу рівнинних східноєвропейських ландшафтів. Більшість ландшафтів відносяться до лісостепового типу, і лише на південному сході – до степового та північно-степового типу. У зв'язку з високим рівнем сільськогосподарської діяльності, природні ландшафти не збереглися і тому переважають антропогени. Їх структурі притаманний сільськогосподарський тип ландшафтів. Місцевість області являє собою рівнину, розділену річковими долинами і ярами.
     Полтавська область знаходиться в помірному кліматичному поясі. Найбільший вплив на формування погодних умов і клімату області мають величина і характер сонячного випромінювання, віддаленість регіону від великих водних мас, належність області до зони дії переважно атлантичних помірних та арктичних холодних повітряних мас, рівнинність.
     Територія області належить до недостатньо вологої, теплої, крайній південний схід – до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони. Середньорічна кількість опадів на території області змінюється, збільшуючись з півдня на північ. Кліматичні умови області сприятливі для життя людини.
     Лісові ресурси в області невеликі. Всі ліси віднесені до природоохоронних і рекреаційних.
     На території області розвідано та експлуатується багато нафтових, нафтогазоконденсатних, газових і газоконденсатних родовищ. В районі Кременчуцької аномалії зосереджені запаси залізних руд. Серед інших корисних копалин – торф, будівельні матеріали, мінеральні води.

Найбільш поширені в області ґрунти – чорноземи. Вони займають майже дві третини території області.

СОЦІАЛЬНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ОБЛАСТІ.

Середньорічна чисельність населення станом на 01.01.2022 за даними Головного управління статистики в Полтавській області становила 1352,3 тис. осіб, з яких 848,1 тис. осіб – міське, 504,2 тис. осіб – сільське населення.

Щільність населення – 47 осіб на 1км², менша, ніж в середньому по Україні (69 осіб на 1км²).

Станом на 01.01.2022 року, адміністративно-територіальний устрій області включав 4 райони, 60 територіальних громад, 16 міст, 5 районів у містах, 20 селищ міського типу та 1803 сільські населені пункти.

Провідними галузями промисловості області є машинобудування, паливна, гірничорудна, будівнича та харчова. Розвинуті видобування і переробка залізної руди, нафти, природного газу і газового конденсату, виробництво сталі, будівельних матеріалів, м’яса і масла тваринного, олії, цукру та інших видів промислової продукції.

За даними Головного управління статистики у Полтавській області у 2021 році порівняно із 2020 роком на Полтавщині індекс промислового виробництва становив − 101,1% (2020р. − 99,8%, 2019р. − 98,8%, 2018р. − 101,5%, 2017р. − 98,9%, 2016р. – 100,1%, 2015р. – 96,2%, 2014р. - 92,9%, 2013р. - 94,7%).

У добувній промисловості і розробленні кар'єрів обсяги виробництва продукції збільшилися на 0,9%, у переробній галузі обсяг виробленої продукції зріс на 3,06%.

У 2021 році у переробній промисловості спостерігався ріст у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції – на 11,5%, виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – на 6,0%, машинобудуванні – на 6,4%. Разом з тим у виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів випуск продукції зменшився на 1,7%, текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – на 1,0%, виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності – на 13,6%, металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устаткування – на 1,4%.

За 2021р. видобуто 447,4 тис. т газового конденсату природного, одержаного з родовищ газу природного, 9003,7 млн.м³ газу природного скрапленого або в газоподібному стані.

Сільськогосподарське виробництво є однією з провідних галузей економіки області. За даними Головного управління статистики у Полтавській області (Статистичний бюлетень «Соціально-економічне становище Полтавської області за 2021 рік») у 2021 році індекс сільськогосподарської продукції порівняно із 2020 роком становив 106,1%, у тому числі в підприємствах – 108,5%, у господарствах населення – 100,8%. Індекс продукції рослинництва становив 107,7%, продукції тваринництва – 98,3%.

У 2021 році реалізовано на забій 96,5 тис. т сільськогосподарських тварин (у живій масі), що на 6,2% більше порівняно з 2020роком, вироблено 691,8 тис. т молока (на 5,8% менше) та 630,4 млн шт. яєць (на 7,1% менше).

За розрахунками на 1 січня 2022 р загальна кількість великої рогатої худоби склала 187,5 тис. голів (на 2,3% менше, ніж на 1 січня 2021р.), у тому числі корів – 102,4 тис. (на 4,7% менше); свиней – 323,0 тис. (на 0,3% більше), овець та кіз – 44,7 тис. (на 0,2% менше), птиці свійської – 5267,7 тис. голів (на 13,0% більше).

Транспортна мережа області доволі розвинута. Протяжність залізниць – близько 1100 кілометрів, з них електрифіковано третина. За даними управління інфраструктури та цифрової трансформації Полтавської обласної державної адміністрації загальна протяжність автомобільних доріг області у 2021 році становила 8 916,878 км, з яких 8 915,978 (майже 100%) – дороги з твердим покриттям.

Функціонування річкового транспорту забезпечують два річкових порти - Кременчуцький річковий порт та Горішньоплавнівський вантажний порт
ПрАТ «Полтавського ГЗК». Порти розташовані на лівому березі р. Дніпро і обслуговують тільки вантажні перевезення.

Розгалуженою є мережа трубопровідного транспорту. По території області проходять міждержавні газопроводи «Союз», «Уренгой – Помари – Ужгород», «Єлець – Кременчук – Бендери», відгалуження нафтопроводу «Дружба». Загальна довжина магістральних трубопроводів складає 554 кілометри.

ВИКИДИ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ.

За даними Головного управління статистики у Полтавській області у 2021р. від стаціонарних джерел забруднення повітря надійшло 52,435тис.т. забруднюючих речовин (без урахування викидів діоксиду вуглецю), що на 6,62тис.т, або на 12,6% менше, ніж у 2020 році. Із загальної кількості забруднюючих речовин, що надійшли в атмосферу, викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, становили відповідно 7,329тис.т (13,9% обласних викидів) та 0,0454тис.т (0,09% обласних викидів). Крім цих речовин, у звітному році в атмосферу було викинуто 2600,0тис.т (більше ніж у попередньому майже на 19,3%) діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату.

Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства мм.Кременчука та Горішні Плавні. Значно менше викидів в обласному центрі - 1,87% від загального обсягу викидів. На м.Кременчук припадало 27,4% від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами, майже стільки і у м.Горішні Плавні – 26 відсотків.

Також, до лідерів щодо здійснення викидів в атмосферне повітря щорічно потрапляють райони, де розташовані об’єкти газотранспортних підприємств: – Лохвицький (9,1% обласних викидів), Гадяцький (6,4%), Шишацький (3,8%), Диканський (2,8%), Котелевський (2,8%) та Лубенський (2,1%) райони. Обсяги викидів в розрахунку на особу у зазначених районах становили: 103,3кг; 107,2кг; 90,9кг; 70,9кг; 68,5кг; та 32,5кг відповідно. У м.Кременчук приходиться на одного мешканця – 57,5кг викидів, у м.Горішні Плавні – 225кг, у м.Полтава – 3,кг на одну особу.

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області становила 1,594т шкідливих речовин (менше ніж середній показник в Україні (3,882т) у 2,4 рази).

Обсяги викидів шкідливих речовин у розрахунку на одну особу області становили 33,2кг (менше ніж середній показник в Україні в 1,6 разів): найвищі показники в області у м.Горішні Плавні – 225кг на кожного мешканця; найменший показник у Козельщинському районі - лише 2,2кг у розрахунку на одну особу.

Розрахунок обсягів викидів забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферне повітря від пересувних джерел (в тому числі від автотранспорту) Головним управлінням статистики в Полтавській області за 2020 рік (як і за 2016 - 2019 роки) не здійснювався.

У 2020 році 576 (у 2019р. – 623, у 2018р. – 614, у 2017р. 641, у 2016р. – 540, у 2015 – 651, у 2014 – 464) підприємства Полтавщини здійснювали викиди забруднюючих речовин та парникових газів. Найбільше підприємств розташовано у великих містах Полтава та Кременчук. В середньому одним підприємством області викинуто в атмосферне повітря 79,539т (у 2019 р. – 81,797т, у 2018р. – 84,945т, у 2017р. – 87,196т, у 2016р. – 104,103т; у 2015 – 85,4т; у 2014 – 135,6т) забруднюючих речовин.

Найбільший негативний вплив діяльності підприємств спостерігається у м.Кременчуці, де викинуто 27,4% від усіх викидів стаціонарних джерел області. Основним забруднювачем повітря в цьому місті залишається ПАТ «Укртатнафта» – 22,8% обласних викидів.

У м.Горішні Плавні об’єми викидів забруднюючих речовин становлять 26% від усіх викидів стаціонарних джерел області, з яких майже 40 % – у вигляді суспендованих твердих частинок. Найбільшим забруднювачем атмосфери в цьому місті є ПрАТ «Полтавський ГЗК» – 21% обласних викидів.

Підприємствами обласного центру впродовж 2020р. викинуто 0,855тис.т забруднюючих речовин (1,9% від усіх викидів стаціонарних джерел області).

ВОДНІ РЕСУРСИ.

Територія області покрита густою мережею річок (близько 1780 річок), загальною протяжністю 13006 кілометрів.

За даними Регіонального офісу водний ресурсів у Полтавській області річкова мережа Полтавської області включає: одну велику річку – Дніпро, яка протікає в межах області на ділянці довжиною 145км, 8 середніх річок загальною протяжністю 1356 км (Сула – 213км, Удай – 129км, Оржиця – 89км, Псел – 350км, Хорол – 241км, Ворскла – 226км, Мерла – 28км, Оріль – 80км) та 1771 малих річок, водотоків і струмків загальною протяжністю 11501 км, в тому числі малих річок завдовжки понад 10км в області нараховується 137, їх загальна довжина 3596 кілометрів.

Основними джерелами водних ресурсів області є річки Сула, Псел, Ворскла, Оріль та їх притоки, а також Кременчуцьке та Кам’янське водосховища на річці Дніпро.

В межах області формується стік трьох річок: Сліпорід, Говтва, Тагамлик.

Гідрографічна мережа річок області помірно розвинута, середня густота її, без врахування малих річок, водотоків і струмків довжиною менше 10км становить 0,17км на 1км², а з їх врахуванням – 0,45км на 1км², що майже співпадає із середньою густотою річкової мережі в Україні.

В області 65 водосховищ загальною площею водного дзеркала 6332,4га і загальним об’ємом 144,74млн.м³; 2691 ставків загальною площею водного дзеркала 200245га і загальним об’ємом 279,012млн.м³; 583 озера, загальною площею водного дзеркала 4534га і загальним об’ємом 7,85млн.м³ води.

Запаси підземних вод в межах області складають: прогнозні експлуатаційні – 4046,5тис.м³/добу, розвідані та затверджені – 806,88тис.м³/добу.

Водозабезпеченість на одного жителя в середній по водності рік за рахунок місцевого стоку становить 1,33 тис.м³/рік.

Водні ресурси річок, що формуються на території області становлять: в середній по водності рік − 1940млн.м³, в маловодний рік 75% забезпеченості –1310млн.м³, в надзвичайно маловодний рік 95% забезпеченості – 760млн.м³.

На півдні та південному заході область прилягає до двох великих водосховищ – Кременчуцького та Кам’янського, повний об’єм яких становить, відповідно – 13520 та 2450,94млн.м³ зарегульованої в них води.

Природні ресурси підземних вод є одним із основних джерел господарсько-питного водопостачання населених пунктів області. Підземні води залягають у виді декількох водоносних горизонтів, які відрізняються по своїх запасах та хімічних показниках. Основними водоносними горизонтами, придатними до використання, на території області є: четвертинний (алювіальний) Полтавський, Харківський, Бучакський, Сінеман-нижньокрейдовий і Юрський. Найбільше розповсюджений Бучакський водоносний горизонт, який залягає на відносно невеликих глибинах і повсюди на території області.

ВІДХОДИ.

(Відповідно до Закону України від 03.03.2022 № 2115-ІХ «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» у період дії воєнного стан або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення, органи державної статистики призупиняють оприлюднення статистичної інформації, тому деяка інформація зазначена за попередній період)

За даними Головного управління статистики у Полтавській області, у 2020р. від економічної діяльності підприємств та організацій і в домогосподарствах області утворилось 2721,689тис.т (у 2019р. − 4541,850тис.т; у 2018р. – 4891,344тис.т; у 2017р. − 4110,990; у 2016р. – 5421,2тис.) відходів, що на 40% менше ніж у попередньому році (без врахування утвореної пустої породи від видобування корисних копалин, а саме за 2020 рік − 76941,503тис.т за 2019р. − 92900,964тис.т; за 2018р. − 30929,095тис.т; за 2017 − 35040,085тис.т).

Основна частина утворених відходів - 2693,145тис.т, або 98,9% від загального обсягу, належить до IV класу небезпеки (у 2019р. – 4461,764тис.т; у 2018р. – 4790,465тис.т; у 2017р. – 4035,505тис.т).

Відходи III класу небезпеки становили 27,375тис.т – зменшення від попереднього року май же у три рази (у 2019р. – 78,652тис.т.; у 2018р. − 99,613тис.т; у 2017р. – 73,975тис.т), II класу – 1,007тис.т - зменшення на 0,189тис.т, або на 15,8% (у 2019р. – 1,196тис.т; у 2018р. − 1,056тис.т;у 2017 р. – 1,246тис.т), І класу – 0,162тис.т - зменшення на 0,073тис.т, або на 31,1% (у 2019р. – 0,235; у 2018р. − 0,212тис.т; у 2017р. – 0,265тис.т).

У 2020 році утилізовано 2002,116тис.т відходів (або 73,6% від загальної кількості утворених 2721,689тис.т); (у 2019р. – 3064,4тис.т, або 67,5% від загальної кількості утворених; у 2018р. – 2774,2тис.т, або 56,7%; у 2017р. – 2708,3тис.т, або 65,9%).

За 2020 рік видалено у спеціально відведені місця чи об’єкти області ще 19,5т небезпечних відходів (І – ІІІ класу небезпеки).

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД ОБЛАСТІ.

Станом на 01.01.2022 природно-заповідний фонд (ПЗФ) Полтавської області налічує 393 одиниць територій та об’єктів загальною площею 142486,5562 га, що складає 4,955 % від загальної площі області.

З них 30 мають статус загальнодержавного значення: 2 національні природні парки, 20 заказників, 1 ботанічна пам’ятка природи, 1 ботанічний сад, 2 дендрологічних парки, 4 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Кількість територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення становить 363, з яких: 5 – регіональні ландшафтні парки, 159 – заказники (53 ландшафтних, 3 лісових, 38 ботанічних, 7 загальнозоологічних, 2 орнітологічних, 4 ентомологічних та 52 гідрологічних), 137 – пам’ятки природи (13 комплексних, 110 ботанічних, 2 зоологічних, 3 гідрологічних, 9 геологічних), 48 заповідних урочищ, 1 дендрологічний парк та 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва.

Площа природно-заповідного фонду області загальнодержавного значення – 50958,62га або 1,77 % від загальної площі області.

Площа природно-заповідного фонду області місцевого значення – 91527,9362 га або 3,18 % від загальної площі області.

Для збереження еталонних ділянок лісових насаджень на Полтавщині доцільно провести комплексні науково-созологічні дослідження в районах області з метою виявлення місцезнаходжень раритетного біорізноманіття і створити природно-заповідні об’єкти.

На збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду, всього з екологічного бюджету області у 2021 році витрачено 15192,331 тис. грн (у попередніх роках: 2020 рік – 1007,1 тис. грн, 2019 рік – 1045,125 тис. грн; 2018 рік – 1081,945 тис. грн).

Водночас, розроблено „Проєкт організації території регіонального ландшафтного парку ,,Кременчуцькі плавні” охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів, який затверджено рішенням пленарного засідання сьомої позачергової сесії восьмого скликання Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2021 року № 283.

Також виготовлено „Проєкт організації території регіонального ландшафтного парку ,,Диканський”, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів”, документ розробляється на всю площу парку з урахуванням аналізу виконання попереднього проекту згідно з вимогами чинного законодавства і міжнародних договорів.

На підставі результатів багаторічних досліджень біотичного й ландшафтного різноманіття області, які проводили різні дослідники, розроблена Регіональна схема формування екологічної мережі Полтавської області, яка погоджена розпорядженням Полтавської обласної державної адміністрації від 14.02.2022 № 58 «Про погодження регіональної схеми формування екологічної мережі Полтавської області» та затверджена рішенням пленарного засідання чотирнадцятої позачергової сесії восьмого скликання Полтавської обласної ради від 26 липня 2022 року № 457 ,,Про затвердження регіональної схеми формування екологічної мережі Полтавської області".

На початок