Протягом 9–13 червня 2025 року відбувся важливий етап міжнародного партнерства – ознайомчий візит шведських кластерів «Північ» та «Захід» до українських партнерських кластерів – Лозівського і Кременчуцького в Харківській та Полтавській областях.
     Візит став частиною системної роботи Програми WM4U – «Посилення управління побутовими відходами в Україні», яка реалізується Avfall Sverige та SALAR International за підтримки уряду Швеції через Sida - Styrelsen for Internationellt Utvecklingssamarbete.
     Окремим важливим елементом ознайомчих візитів стали установчі зустрічі, що відбулися 9 та 12 червня у громадах Лозівського та Кременчуцького кластерів. Під час зустрічей було докладно представлено склад кожного кластеру, а громади підготували презентації з аналізом своїх локальних вихідних умов, що стали основою для планування подальшої роботи.
     Протягом тижня шведські експерти знайомилися з реальними практиками управління відходами на місцях:
     вивчали роботу комунальних підприємств;
     обговорювали вихідні умови кожної громади разом із керівництвом, фахівцями та представниками обласних і районних військових адміністрацій.
     Представниця шведського кластеру «Захід» Това Лустіг поділилася своїми враженнями:
     «Коли я їхала зі Швеції, мала певні побоювання. Але, прибувши до Кременчука, була вражена красою міста, його чистотою, а також неймовірною теплотою й гостинністю людей. За ці дні ми отримали комплексне уявлення про місцеву систему управління відходами, побачили роботу кластерних партнерів. Попереду багато викликів, але є й готовність до змін, є реальні приклади підвищення обізнаності мешканців. Ми готові підтримувати Україну, ділитися досвідом і стоїмо поряд із вами на цьому шляху змін».
     Лозівський кластер: велика територія, комплексні рішення
     Лозівська міська громада включає 91 населений пункт із понад 87 тисячами мешканців.
     Два підприємства надають послуги з управління відходами: КП «Еко-сан» та КП «Тепловодсервіс», охоплюючи централізованим збором відходів вже понад 70% території.
     Сергій Зеленський, Лозівський міський голова, зазначив:
     «Маємо відповідальну місію: разом зі шведськими партнерами реалізуємо пілотний проєкт з управління відходами, досвід якого згодом стане основою для національного масштабу. Попереду – складна, але важлива робота: дослідження, планування, експертна підтримка, виготовлення документів для будівництва нового полігону та сучасного підприємства з переробки. Успіх залежатиме не лише від команди управлінців та партнерів, а й від активної участі самих мешканців громади.»
     Варто відзначити й Сахновщинську громаду, яка демонструє рішучість у запровадженні роздільного збирання. Протягом трьох років тут успішно збирають пластик, досягаючи щорічних обсягів у близько 3 тонн.
     Кременчуцький кластер: сучасна інфраструктура та нові підходи
     Кременчуцька міська громада налічує 5 населених пунктів.
     Обслуговує громаду КП «Кременчуцьке КАТП 1628», яке щороку збирає близько 80 тис. тонн побутових відходів.
     Запроваджено роздільний збір полімерів (90 т на рік) та скла (345 т на рік), діє понад 260 майданчиків збору, включаючи сучасні напівпідземні контейнери.
     Полігон на Деївській горі площею 28 га забезпечує захоронення відходів із перспективою розвитку нових карт.
     Віталій Малецький, міський голова м. Кременчук:
     «Попри всі складнощі воєнного періоду, ми поступово перебудовуємо систему управління відходами. Але завдяки вашій підтримці ці зміни можуть відбутися значно швидше, якісніше й стати потужним мультиплікатором розвитку – як для нашої громади, так і для бізнесу, який готовий долучатися до цих процесів. Це також дасть імпульс сусіднім громадам-партнерам по кластеру, які активно налаштовані до співпраці в межах програми.»
     Загальні виклики та наступні кроки
     Обидва кластери демонструють високий рівень готовності до реформування системи управління відходами. Водночас зберігаються спільні виклики:
     • оновлення спеціалізованої техніки;
     • вичерпання ресурсу полігонів;
     • розвиток інфраструктури для роздільного збору та досортовування;
     • необхідність актуалізації морфологічних досліджень складу відходів.
     Зібрана під час візитів інформація ляже в основу Базових звітів, які стануть дорожньою картою для подальших дій кожного з кластерів.