Організація Об'єднаних Націй попереджає про токсичні наслідки російської агресії для екології України та регіону. Проведений Програмою ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) та партнерськими організаціями моніторинг вказує на значний негативний вплив війни на довкілля, що може відчуватися багатьма майбутніми поколіннями.
    Уряд України продовжує фіксувати численні злочини окупантів проти довкілля і добиватиметься відшкодування завданих збитків у міжнародних судах. Водночас, вже ведеться робота над реалізацією Плану післявоєнного відновлення та розвитку України.
    4 липня Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець презентував довкіллєву складову цього Плану на Конференції з питань відновлення України в швейцарському Лугано.
    Стратегічна ціль повоєнного відновлення - чисте та безпечне довкілля, подальший рух європейським “зеленим курсом” та відбудова економіки за принципами сталого розвитку. Відтак Україні потрібно реалізувати 9 нагальних реформ: у сфері управління відходами, державного екологічного контролю, регулювання промислового забруднення, комплексного моніторингу довкілля, управління природоохоронними територіями тощо.
    «Над розробкою відповідного розділу “Екологічна безпека” працювало понад 200 експертів. Як результат маємо 76 природоохоронних проєктів, на реалізацію яких нам потрібно 25,5 млрд євро. І ми вже дбаємо про залучення інвестицій. В рамках програми LIFE, до якої нещодавно приєдналася Україна, зможемо реалізовувати низку проєктів ще до того, як станемо членом Євросоюзу», - зазначив Руслан Стрілець.
    Загрози ядерній та радіаційній безпеці
    Ситуація на окупованій російськими військами Запорізькій АЕС продовжує становити загрозу всій Європі. Російські окупаційні сили застосовують репресії щодо українських працівників захопленої ЗАЕС. 3 липня стало відомо, що внаслідок російських тортур помер водолаз гідроцеху Запорізької АЕС Андрій Гончарук. Окупанти перетворили діючу АЕС на свою військову базу. Детальніше про це розповідається в опублікованій 5 липня статті The Wall Street Journal.
    За словами в.о. Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України Олега Корікова, на Запорізькій АЕС може виникнути ситуація з нестачею запчастин. Наразі Україна не може доставити на станцію нові клапани і витратні матеріали, які використовуються під час експлуатації станції.
    1 липня Енергоатом власними зусиллями відновив втрачений зв'язок між ЗАЕС та Міжнародним агентством з атомної енергії. Раніше МАГАТЕ втратило дистанційний зв’язок зі своєю Системою спостереження через відключення окупантами в Енергодарі всіх українських операторів мобільного зв’язку. Наразі всі дані обов'язкового моніторингу передаються, і МАГАТЕ підтвердило їх отримання.
    Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти
    30 червня російські обстріли знищили склад агропідприємства з 40 тонами зерна у Зеленодольську Дніпропетровської області.
    30 червня російські військові завдали удару по деревообробному підприємству в Основ’янському районі Харкова, сильно пошкодивши одну з виробничих будівель.
    1 липня по Миколаєву було завдано 12 ракетних ударів по об’єктах портової інфраструктури та приватних підприємствах, зокрема, з виробництва парфумів та вапна.
    1 липня російські окупанти обстріляли Часів Яр на Донеччині. Через потужні обстріли зайнявся комбінат вогнетривів. Вогнеборцям вдалося швидко загасити пожежу.
    2 липня після удару окупантів на околиці Бахмутської громади Донецької області спалахнула пожежа на електропідстанції “Донбаська 750”. Це одна з найбільших підстанцій в Україні.
    3 липня внаслідок обстрілу російських «Градів» сталася пожежа на найбільшому в Європі Авдіївському коксохімічному заводі у Донецькій області.
    3 липня російські війська завдали удару по території Вуглегірської теплоелектростанції у Донецькій області, внаслідок чого загорілися резервуари з мазутом. Масштабна пожежа тривала понад добу.
    3 липня внаслідок російського артилерійського удару було зруйновано АЗС в Оріхові Запорізької області.
    5 липня зазнав масованого обстрілу з боку російських окупантів Слов'янськ Донецької області. Унаслідок атаки виникла пожежа на ринку площею 1200 кв.м.
    5 липня внаслідок російського ракетного удару зазнав значних пошкоджень сирзавод у Баштанці Миколаївської області.
    6 липня внаслідок російських обстрілів сталася пожежа на АЗС у Чугуєві Харківської області.
    Під час боїв у районі Сєвєродонецька та Лисичанська були завдані значні пошкодження Сєвєродонецькій ТЕЦ, заводу «Донсода» та Лисичанському нафтопереробному заводу. Завод «Азот», один з найбільших у Європі виробників аміаку та мінеральних добрив, було зруйновано на 70%.
    Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.
    Фахівці ДЕІ розрахували шкоду довкіллю, завдану російськими атаками на нафтобазу в смт. Калинівка, Фастівського району Київської області у березні. Через обстріл пожежа на нафтобазі тривала 5 днів. У результаті горіння 5,8 тисяч тон палива в атмосферне повітря Київщини потрапило 20 тисяч тон забруднюючих речовин, в тому числі: 19 тисяч 935 тон діоксиду вуглецю, 36 тон оксиду вуглецю, 8 тон діоксиду азоту, 3 тон оксиду цинку. Забруднення 25,5 тисяч кв.м. ґрунту нафтопродуктами перевищило норму у 16 разів. Загальна сума збитків довкіллю складає понад 508 мільйонів гривень.
    ДЕІ розрахувала, що розмір збитків довкіллю внаслідок ракетної атаки на Дарницький вагоноремонтний завод у Києві становить 221 мільйон гривень. Загальна площа засмічення в результаті руйнації становить 4 тис кв. м.
    За даними Міністерства енергетики, російські загарбники зруйнували або окупували 90% вітрових електростанцій в Україні. Крім того, руйнації чи захоплення зазнали 30% сонячних станцій та 30,1% когенераційних установок.
    Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями
    За даними ДСНС, з 24 лютого до 6 липня 2022 року на території України знешкоджено 154 045 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2024 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 63 тис. 644 га.
    Знищена військова техніка та боєприпаси, а також розірвані ракети та авіабомби забруднюють ґрунт і підземні води хімічними речовинами, у тому числі важкими металами.
    Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються
    Дані дистанційного зондування NASA станом на 3 липня показали аномально високу кількість пожеж уздовж лінії фронту в Миколаївській та Херсонській областях. Російські війська завдали масштабних артилерійських ударів. Вибухи боєприпасів та літня спека стали каталізаторами значних пожеж на полях та у лісах.
    Зокрема, 2 липня внаслідок російських обстрілів в лісовому урочищі Галицинівської громади Миколаївської області загорілися лісові насадження на площі 1 га. Пожежники ліквідували пожежу.
    Щонайменше 20 видам ендемічних рідкісних рослин в Україні загрожує знищення через війну. Військові дії призводять до потужної дії кількох факторів, які згубно впливають на рослинність, гриби та лишайники: руйнівна дія вибухів, проїзду військової техніки та будівництва фортифікацій; утворені внаслідок дії боєприпасів пожежі, які важко погасити в умовах військових дій; хімічне забруднення і забруднення ґрунтів сіркою, яка при контакті з водою знищує утвореною сірчаною кислотою насіння й коріння трав. Воєнні дії прямо знищують рослинність і опосередковано руйнують природні оселища. Для ендемічних і малопоширених видів такі зміни можуть виявитись фатальними.
    Шкода водним ресурсам
    Російські війська завдають цілеспрямованих ударів по інфраструктурі для забору, очищення та постачання води, а також каналізаційних очисних спорудах.
    5 липня російські війська завдали ракетного удару по Хмельницький області. Ціллю ударів була водонапірна башта, яка повністю забезпечує водою місцеву громаду.
    Через російську агресію значно пошкоджені об’єкти водопостачання та водовідведення у Луганській, Донецькій, Запорізькій, Харківській та Миколаївській областях.
    Як повідомляє радник мера Маріуполя Петро Андрющенко, доступ до води в тимчасово окупованому Маріуполі мають до 3% мешканців міста. Маріупольці змушені долати кілометри, аби стати в черги в пунктах набору води.
    За інформацією Державної екологічної інспекції, росіяни крадуть воду з Північно-Кримського каналу у значних масштабах. За попередньою оцінкою, щодоби з каналу крадеться понад 4 млн. куб метри води. Збитки за самовільне використання води складають орієнтовно 32,6 млн. грн. на добу. За 132 дні повномасштабної війни рф заборгувала вже понад 4 млрд гривень.
    Чорне та Азовське моря
    Російські війська атакують інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів та кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення токсинів у море.
    Зокрема, 1 липня росіяни завдали ракетних ударів по об’єктах туристичної інфраструктури в Одеській області. Увечері 1 липня 2022 року російська авіація завдала ударів фосфорними бомбами по острову Зміїний. Як мінімум одна бомба впала безпосередньо в Чорне море.
    Російські війська розмістили в акваторії Чорного моря велику кількість мін, які загрожують як судноплавству, так і людям та морським тваринам. 2 липня на одному із пляжів на Одещині під час купання чоловік підірвався на вибуховому пристрої і загинув. 3 липня з Чорного моря до Дністровського лиману течією занесло морську міну. Міна була вчасно виявлена. Вона знаходилась на прибережній ділянці з ускладненим доступом, але фахівці підривної команди ВМС забезпечили її знешкодження. За повідомленням Одеського обласного управління ДСНС, через велику кількість вибухонебезпечних предметів в акваторії пляжі на Одещині відкривати не будуть.