Минуло 200 днів, відколи росія розпочала повномасштабну війну з Україною. Окупаційні війська продовжують чинити варварські злочини: вбивають мирних українців та завдають навмисної шкоди економіці, цивільній інфраструктурі, природній спадщині України та довкіллю.
    «Збитки довкіллю, які на сьогодні верифіковані, вже оцінюють у майже 1 трильйон гривень. Держекоінспекція виїжджає туди, де це можливо. Якщо не вдається потрапити на місце у зв’язку із військовими діями або окупацією території, ми отримуємо фото- і відеоматеріали через застосунок "ЕкоЗагроза". Їх надсилають небайдужі громадяни. Також ми фіксуємо збитки за допомогою супутників. Навіть якщо не можемо фізично обрахувати збитки у деяких місцях здійснення екоциду, то дані зберігаємо. Я впевнений, що після перемоги ми точно зможемо туди потрапити і не залишимо необрахованим жодне місце знищення нашої живої природи», - зазначив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець в інтерв’ю, опублікованому «Українською правдою» 13 вересня.
    12 вересня на міжнародній конференції щодо сировинної безпеки Європи «Conference on Raw Materials Security of Europe» у Празі Міністр Руслан Стрілець зазначив, що окупація природних ресурсів у центрі Європи – це блокування розвитку технологій усієї Європи. Через російську агресію Україна втратила доступ до близько 20% родовищ з корисними копалинами оціночною вартістю 12,4 трлн. доларів. Україна, яка займає лише 0,4% суші, має 5% світових запасів сировини. В Україні є поклади 21 з 30 корисних копалин, які є в переліку критичних для ЄС. Серед них – літій, кобальт скандій, графіт, тантал, ніобій тощо.
    Загрози ядерній та радіаційній безпеці
    Ситуація на Запорізькій АЕС продовжує залишатися загрозливою для радіаційної безпеки Європи.
    З 8 вересня 6-й енергоблок працював в режимі острова, заживлюючи лише власні потреби ЗАЕС на критично низькому рівні потужності, оскільки через російські обстріли були пошкоджені всі лінії зв‘язку Запорізької АЕС з енергосистемою України.
    10 вересня Енергоатом повідомив про поновлення працездатності однієї з ліній, що поновило живлення АЕС від енергосистеми України.
    11 вересня останній працюючий енергоблок №6 ЗАЕС відключили від енергомережі та почалося його переведення його в найбільш безпечний, так званий «холодний» стан.
    Енергоблоки ЗАЕС завантажені ядерним паливом, а опромінене ядерне паливо, що знаходиться всередині, має залишкове тепловиділення. Це потребує його постійного охолодження водою. Цю воду подають електричними насосами. Для того, щоб вони працювали, потрібне забезпечення АЕС в будь-якому випадку електроенергією.
    У разі повторного пошкодження ліній зв‘язку з енергосистемою, ризик чого залишається великим, живлення власних потреб ЗАЕС відбуватиметься від дизель-генераторів, термін роботи яких обмежений технологічним ресурсом і обсягами наявного дизельного пального. Енергоатом здійснює всі можливі заходи, щоб організувати постачання на ЗАЕС додаткових партій дизельного пального.
    При сценарії повного знеструмлення ЗАЕС, коли закінчиться дизельне паливо, є ймовірність важкої аварії з пошкодженням активної зони. Це розплавлення ядерного палива й відповідно можливий витік радіоактивних продуктів за межі герметичної оболонки, в тому числі в атмосферу, що однозначно матиме транскордонні наслідки.
    Єдиний шлях для відновлення безпечної експлуатації ЗАЕС — це демілітаризація промислового майданчика ЗАЕС та міста Енергодар, повернення станції під контроль України.
    11 вересня, російські військові вкотре здійснили обстріл м. Вознесенськ Миколаївської області, що знаходиться неподалік Південноукраїнської АЕС. За попередньою інформацією, ракета влучила в цивільні об'єкти. Факт обстрілу зони спостереження Південноукраїнської АЕС є черговим цинічним актом ядерного тероризму росії.
    Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти
    8 вересня російські війська:
    • у Харківській області завдали ракетних ударів по 2 об’єктах виробничої інфраструктури;
    • у Салтівському районі Харкова влучили на територію виробництва. Внаслідок влучання сталася пожежа, яка мала чотири осередки;
    • у Донецькій області обстріляли пожежну частину в Бахмуті і пошкодили приміщення Курахівської ТЕС.
    9 вересня окупанти:
    • обстріляли Харків: на місці влучання спалахнули пожежі у триповерховій адміністративній будівлі, а також на автозаправці у Шевченківському районі;
    • завдали ракетного удару по Слов’янську, пошкодивши будівлю підприємства.
    10 вересня:
    • у Запорізькій області через російські обстріли горіла велика територія з господарчими спорудами у селі Мала Токмачка;
    • у Дніпропетровській області російська ракета влучила у виробниче підприємство та склад у Дніпровському районі. Сталася пожежа, пошкоджено 5 ангарів та залізобетонну споруду.
    11 вересня російські війська:
    • завдали ракетного удару по Дніпру, пошкодивши адмінбудівлі, магазини, ринок, та склади;
    • вдарили ракетами по Запоріжжю, пошкодивши об’єкт інфраструктури на околицях міста;
    • обстріляли Нікополь, спричинивши 4 пожежі, у тому числі на промисловому об’єкті;
    • вдарили двома ракетами по об’єкту енергетичної інфраструктури у Холодногірському районі Харкова. Виникла пожежа на площі понад 1000 кв. м.
    • вдарили ракетами по Зміївській ТЕС та трьох підстанціях високої напруги, тимчасово залишивши без електроенергії сотні тисяч українців в Полтавській, Дніпропетровській, Харківській, Сумській та Донецькій областях.
    12 вересня окупанти 21 раз обстрілювали населені пункти Донеччини. Були зруйновані та пошкоджені 25 об'єктів цивільної інфраструктури, серед них 13 житлових будинків, коксохімічний завод, технікум, ринок та гаражі.
    13 вересня російські війська завдали ракетного удару по Лозовій Харківської області, пошкодивши багато об’єктів цивільної інфраструктури.
    14 вересня:
    • Миколаїв зазнав ракетних обстрілів, внаслідок влучання на територію підприємств виникла пожежа на виробничій будівлі;
    • російські війська вдарили крилатими ракетами по об’єктах критичної та транспортної інфраструктури у Кривому Розі.
    Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.
    Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями
    За даними ДСНС, з 24 лютого до 14 вересня 2022 року на території України знешкоджено 198 891 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2110 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 70 361 га.
    Після обстрілів українських міст у них погіршується якість повітря. Такий висновок зробили екологи, проаналізувавши стан якості повітря в Миколаєві за 29 серпня, коли росіяни випустили по місту 12 ракет.
    На графіку, опублікованому на сайті організації "Чисте повітря для України", видно, що повітря на деякий час було забруднено. Екологи провели оцінку якості повітря та попередили містян про забруднення повітря дрібнодисперсним пилом та продуктами горіння.
    Подібну динаміку можна відслідкувати в усіх містах, які обстрілюються. Для того, щоб уникнути негативного впливу якості повітря на організм, екологи радять залишатися в укриттях; закривати вікна, якщо ви вдома; пити багато води; якщо є очищувач повітря чи кондиціонер з функцією очищення повітря, то увімкнути його.
    Станом на 11 вересня на Миколаївщині пошкоджено частково або повністю 10710 цивільних об’єктів. Про це повідомили в пресслужбі Миколаївської ОВА.
    Внаслідок агресії РФ в деокупованому Ізюмі Харківської області зруйновано понад 80% інфраструктури: як приватні, так і багатоквартирні будинки. Зокрема зруйнований Ізюмський приладобудівний завод, який входив до концерну «Укроборонпром». Про це на брифінгу 12 вересня повідомив депутат Ізюмської міської ради Максим Стрельник.
    Руйнування будівель та поселень призводить до забруднення довкілля будівельним сміттям та азбестом. Наслідки такого забруднення для довкілля будуть проявлятися роками.
    Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються
    Завдяки зусиллям Збройних Сил України деокуповано 150 тисяч гектарів лісів Харківщини: значна частина Куп’янського, Чугуєво-Бабачанського, Балаклійського, Ізюмського, Вовчанського лісових господарств.
    Від окупантів також звільнений Дворічанський національний природний парк, регіональний ландшафтний парк "Великобурлуцький степ" та регіональний ландшафтний парк «Ізюмська лука». Дворічанський і Великобурлуцький парки були створені для збереження в Україні бабаків. Кілька десятиліть тому цього неймовірного звіра практично ніде не залишилось. Тоді саме тут зосереджувалась найбільша слобожанська популяція. І саме її вдалось зробити донором для реінтродукції бабаків у багатьох районах Харківщини та інші області України.
    9 вересня після російського обстрілу виникли пожежі на території Березнегуватського лісового господарства Миколаївської області. Пожежники загасили полум'я на загальній площі 2,5 га, з яких 1,5 га – листяного та 1 га хвойного лісу.
    За даними ДЕІ, на Сумщині обстріл російськими військами 31 липня околиць села Стара Гута Шосткинського району знищив 203 сосни та берези у національному парку "Деснянсько-Старогутський", що завдало довкіллю збитків на 6,12 млн грн. Пошкоджені території мають значну природоохоронну та науково-дослідну цінність.
    Державне підприємство «Тростянецьке лісове господарство» на Сумщині значно постраждало від російських загарбників: спалені приміщення, розграбована техніка, полонені працівники, заміновані ліси. Пошкоджено 117 одиниць рухомого та нерухомого майна на суму понад 22 мільйони гривень. Знищено 1816 одиниць майна на загальну суму понад 10 мільйонів 870 тисяч гривень. Повністю знищена центральна контора лісгоспу, адмінбудівлі та гаражі АТЦ, цех переробки.
    Шкода водним ресурсам
    Російські війська завдають цілеспрямованих ударів по інфраструктурі для забору, очищення та постачання води, а також каналізаційних очисних спорудах. Значно пошкоджені об’єкти водопостачання та водовідведення у Донецькій, Луганській, Запорізькій, Харківській та Миколаївській областях.
    14 вересня російські військові завдали ракетного удару по Кривому Рогу і пошкодили гідротехнічні споруди Карачунівського водосховища, яке є основним джерелом водопостачання Кривого Рогу.
    Через атаку рівень води на різних ділянках річки Інгулець піднявся від 1 до майже 2 метрів. На ранок 15 вересня ліквідація аварії триває, але потік води зменшився і рівень води почав спадати. Через ракетний удар підтоплено 112 приватних будинків. Людей евакуювали, зокрема з Гданцівки й Мотронівки. Пошкоджено водогін, у Софіївський громаді без води майже 5 000 людей.
    Знищена або пошкоджена військова техніка забруднює українські річки.
    Чорне та Азовське моря
    Російські війська розмістили в акваторії Чорного моря велику кількість мін, які загрожують як судноплавству, так і людям та морським тваринам в Україні та інших країнах чорноморського регіону.
    8 вересня корабель ВМС Румунії натрапив на дрейфуючу міну в Чорному морі. Жертв і постраждалих внаслідок вибуху немає, корабель не затонув.
    8 вересня спеціальний підрозділ ВМС ЗС України знищив морську дрейфувальну міну в акваторії Одеської області.
    З початку війни Туреччина, Румунія, Болгарія та Україна знищили 28 мін у західній частині Чорного моря. З приходом осіннього і зимового сезонів погіршаться погодні умови, і кількість дрейфуючих мін біля берега побільшає. Вони можуть вибухати самі по собі або від зіткнення з камінням чи береговими конструкціями.
    Російські війська атакують інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів та кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення токсинів у море.
    7 вересня російські війська завдали удару по аквазоні Очаківської громади. 10 вересня під час нічного ракетного обстрілу Миколаєва російська ракета влучила у старий корабель, який стояв на приколі біля причалу. Внаслідок влучення судно перекинулося і затонуло. Ушкодження отримав також сам причал.