росія не припиняє своїх шантажистських дій на Запорізькій атомній станції та навколо неї. Обстрілюючи найбільшу в Європі Запорізьку АЕС окупанти намагаються тримати весь світ у заручниках, використовуючи атомну електростанцію як ядерну зброю.
    15 серпня Верховна Рада України звернулася до ООН, ЄС, Європейської Ради, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, парламентів та урядів держав – членів МАГАТЕ щодо засудження акту ядерного тероризму, який здійснює держава-агресор на Запорізькій атомній електростанції.
    Бойові дії руйнують навколишнє середовище, забруднюючи його на довгі роки. Повномасштабна війна в Україні є трагедією світового масштабу. У довкілля немає кордонів. Отруйні води потрапляють в європейські річки та світовий океан, а забруднене повітря вітрами може віднести в будь-яку точку земної кулі.
    Команда українських журналістів видання «Східний варіант» презентувала фільм «Прихована загроза» про наслідки війни для довкілля (українською мовою з англійськими субтитрами). У фільмі зібрані коментарі провідних профільних експертів, зокрема, заступників Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександра Краснолуцького та Євгенія Федоренка.
    Попри війну Україна продовжує впроваджувати євроінтеграційні реформи у сфері захисту довкілля. 16 серпня парламент підтримав у першому читанні законопроєкт № 5159 «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження відповідальності за порушення порядку здійснення стратегічної екологічної оцінки». Цей законопроєкт допоможе підготувати підґрунтя для екологічно збалансованого відновлення країни від наслідків війни.
    «Повоєнна відбудова України буде відбуватися за європейськими стандартами. Вже сьогодні ми робимо для цього максимальні кроки. Імплементуємо в наше законодавство європейські правила. Стратегічна екологічна оцінка є одним із ключових інструментів для такого відновлення країни. Тому сьогодні як ніколи важливо не лише удосконалити, зробити прозорою процедуру здійснення стратегічної екологічної оцінки, а й встановити відповідальність за її порушення», - наголосив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
    Загрози ядерній та радіаційній безпеці
    Періодичні обстріли Запорізької АЕС російськими військами з РСЗВ починаючи з минулого тижня спричинили серйозний ризик для безпечного функціонування станції.
    Внаслідок атаки на Запорізьку АЕС на одному з енергоблоків спрацював аварійний захист – і один із трьох працюючих енергоблоків тепер відключений. Пошкоджено три датчики радіаційного моніторингу навколо майданчика ССВЯП ЗАЕС. Залишаються ризики витоку водню та розпилення радіоактивних речовин, високою є і пожежна небезпека.
    11 серпня російські окупанти знову здійснили ракетні обстріли майданчика ЗАЕС, внаслідок чого пошкодили насосну станцію господарсько-побутових стоків, викликали обширне задимлення, пошкодили пожежну частину, розташовану за територією ЗАЕС і призначену для її захисту від пожеж та їхнього гасіння у разі надзвичайних ситуацій.
    13 серпня через російські обстріли пошкоджень також зазнав відкритий розподільчий пристрій 750 кВ (ВРП-750). 14 серпня внаслідок російських обстрілів загинув працівник Запорізької АЕС Максим Марко.
    За словами Президента України Володимира Зеленського, ці обстріли свідчать про те, що росія відкидає опубліковані 12 серпня безпекові вимоги країн Євросоюзу та 15 інших країн, які закликали рф вивести свої сили зі станції.
    Будь-який радіаційний інцидент на Запорізькій АЕС може стати ударом по багатьох країнах. Усе залежить лише від напрямку й сили вітру.
    «Потрібно переходити від обговорень і закликів до нових жорстких санкцій проти росії, проти «росатома» і всієї атомної галузі держави-терориста. Усі російські сили повинні негайно забратися з території станції та сусідніх районів без жодних умов», - зазначив Володимир Зеленський.
    Український персонал станції продовжує працювати і докладати всіх зусиль для забезпечення ядерної та радіаційної безпеки, а також ліквідації наслідків пошкоджень. Детальніше про умови роботи співробітників ЗАЕС в опублікованій 17 серпня статті Reuters.
    Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти
    11 серпня російські війська:
    • обстріляли цех у селі Придніпровське Дніпропетровської області, внаслідок атаки виникла пожежа;
    • обстріляли млин в селі Великомихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області. Через пожежу місцеві фермери втратили 120 тон зерна.
    12 серпня окупанти:
    • обстріляли з «Градів» та артилерії місто Марганець Дніпропетровської області, пошкодивши завод та друкарню;
    • з «Ураганів» обстріляли портову інфраструктуру Миколаєва;
    • завдали ракетних ударів по об’єктах інфраструктури міста Запоріжжя. В результаті пошкоджено територію двох підприємств у Шевченківському районі.
    13 серпня російські військові:
    • обстріляли місто Нікополь, пошкодивши господарчі споруди та газопровід;
    • провели ракетні та артилерійські атаки у Донецькій області, пошкодивши 101 будівлю, зокрема, 2 заводи;
    • знищили сільгосптехніку та приміщення місцевої агрофірми в селищі Тернувате Запорізької області;
    • нанесли удари реактивними снарядами системи залпового вогню “Смерч” по промисловим об’єктам міста Миколаїв.
    14 серпня російські війська обстрілювали Нікополь Дніпропетровської області, пошкодивши господарчі споруди і газопроводи.
    15 серпня:
    • через обстріл Нікополя пошкоджено склади, цехи та адмінприміщення промислового підприємства;
    • російські окупаційні війська обстріляли 15 населених пунктів Донеччини та пошкодили ТЕС і фільтрувальну станцію;
    • внаслідок ракетних ударів по Мереф’янській громаді Харківської області постраждало непрацююче підприємство.
    В ніч на 16 серпня російські війська здійснили один із наймасованіших обстрілів Харкова за останній час. Були зафіксовані удари в Шевченківському, Київському, Салтівському, Індустріальному та Холодногірському районах міста. Внаслідок обстрілу пошкоджене трамвайне депо. У гаражному кооперативі виникла пожежа площею близько 100 кв.м.
    17 серпня російські війська:
    • завдали ракетних обстрілів по Затоці Одеській області. Внаслідок атаки виникла масштабна пожежа на загальній площі понад 600 кв. м.;
    • вкотре обстріляли Миколаїв ракетами типу С-300, пошкодивши будівлю університету та одного з підприємств міста.
    Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.
    Згідно з даними The Washington Post, Росія захопила в Україні родовища нафти, газу й золота з запасами, вартість яких оцінюється у понад 12 трильйонів доларів США.
    Видання зазначило, що після повномасштабного вторгнення РФ неухильно розширювала площу захоплених родовищ. Йдеться про 41 родовище вугілля, 27 – природного газу, 14 – пропану, 9 – нафти; 6 – залізняку, 2 – титанової руди, 2 – цирконієвої руди, 1 – стронцію, 1 – літію, 1 – урану, 1 – золота, а також кар'єр з видобутку вапняку. Наразі під контролем РФ перебуває 63% вугільних покладів України, 11% покладів нафти, 20% — газу, 42% — металів і 33% — рідкісноземельних та інших важливих мінералів, серед яких літій.
    Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями
    За даними ДСНС, з 24 лютого до 17 серпня 2022 року на території України знешкоджено 181 535 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2101 авіаційну бомбу. Обстежено територію площею 68 546 га.
    16 серпня головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявив, що росіяни щодня обстрілюють українські позиції по 700—800 разів, випускаючи від 40 до 60 тисяч боєприпасів.
    Україна сьогодні – одна з найзамінованіших країн світу. Близько 200 тис. кв. км, майже третина території України, потребують розмінування.
    Мінування значно шкодить довкіллю. Ліси - одна з найбільш вразливих до мінування екосистем. Детонація мін призводить до лісових пожеж. Якщо загоряння не сталося, уламки мін потрапляють у дерева. На міни часто натикаються дикі тварини. Розгублені й налякані, вони покидають територію і масово мігрують. Часто нові території не мають відповідних умов для існування виду. Біорізноманіття гине. Фрагменти боєприпасів вивільняють у ґрунт важкі метали - хром, цинк, залізо, мідь, ртуть. Ці речовини досягають ґрунтових вод і потрапляють у харчовий ланцюг людини.
    «В цілому, на розмінування знадобиться близько 10 років. Але маю надію, що допомога наших європейських колег значно прискорить цей процес. Наші союзники активно долучаються і пропонують своїх спеціалістів з розмінування», - повідомив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
    За даними Національної поліції, у Харківській області з початку повномасштабного вторгнення рф було зруйновано і пошкоджено майже 4200 житлових будинків. Руйнування будівель та поселень призводить до забруднення довкілля будівельним сміттям та азбестом. Наслідки такого забруднення для довкілля будуть проявлятися роками.
    Зокрема, за даними ДЕІ, збитки довкіллю від знищення багатоповерхового житлового будинку у Харкові становлять 4,8 млрд гривень. Актом обстеження зафіксовано, що під час багаторазового обстрілу житлового будинку на Салтівці у Харкові російськими військами відбулось засмічення будівельними відходами та уламками бойових частин ракет і снарядів, земельної ділянки загальною площею 3 519 м2.
    Після важких боїв на Київщині зруйновані сотні об’єктів, тільки в Бучанській громаді накопичилося понад 2 млн тонн будівельного сміття. Відома ізраїльська компанія готова інвестувати у будівництво заводу з екологічної переробки будівельного сміття та демонтувати зруйновані під час бойових дій багатоповерхівки у передмісті Києва. В процесі переробки будівельне сміття стане будівельним матеріалом для відбудови зруйнованих міст. Старт такого проєкту допоможе відпрацювати найефективніші механізми взаємодії влади, муніципалітетів та приватного сектору та у перспективі застосовувати цей досвід в інших областях України, які постраждали від російської агресії.
    Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються
    11 серпня через бойові дії сталося загоряння соснового лісу у Новокаховському лісництві та Олешківському лісомисливському господарстві Херсонської області. Через обстріли з боку армії рф поблизу села Кардашинка спалахнуло 100 гектарів соснового лісу.
    11 серпня тричі обстріляно лісові масиви, зокрема Балабанівське та Галицинівське лісництва у Миколаївській області. Загальна площа знищених лісів склала 20 га. Гасіння ускладнював поривчастий вітер, повторні обстріли з боку окупанта та боєприпаси, які не розірвалися під час обстрілу та могли здетонувати від вогню.
    13 серпня російські окупанти обстріляли з мінометів та артилерії природоохоронні території у Шосткинському районі Сумщини.
    Тривогу у науковців викликає подальша доля Національного природного парку «Кам’янська Січ» на Херсонщині. Після окупації краю російськими загарбниками його територія стала прифронтовою зоною. У численних балках з їх рослинністю та джерельцями прісної води окупанти облаштовують тимчасові табори для своїх військ і ховають техніку. Дерева з навколишніх лісів, які мали б знаходитися під охороною, безжально рубають на дрова для приготування їжі та для зміцнення своїх укріплень. А працівників парку просто не пускають на робочі місця – частині з них довелося евакуюватися через загрозу особистій безпеці та родинам.
    У Національному природному парку «Кам’янська Січ» розташовані ділянки унікальної степової рослинності. За площею вони найбільші після заповідника Асканія-Нова. Постала цілком реальна загроза їх знищення чи ушкодження.
    Європейська асоціація зоопарків і акваріумів координує збір коштів для допомоги українським зоопаркам, що постраждали внаслідок війни. Зібрані кошти використовуються для допомоги українським зоопаркам, щоб забезпечити корми та догляд для тварин, а також для надання підтримки працівникам зоопарків.
    На даний момент, кошти – інколи кількома траншами – були виділені для таких організацій: заповідник «Асканія-Нова», Бердянський зоопарк, тераріум Біон, біопарк Одеси, Черкаський зоопарк, Екопарк Ковалівка, Екопарк Фельдмана, Василівський реабiлiтацiйний центр, Харківський зоопарк, Київський зоопарк, зоопарк «Лімпопо», Менський зоопарк, Миколаївський зоопарк, дельфінарій «Оскар», центр «Золотий фазан», Рівненський зоопарк, парк «Сафарі», зоопарк «12 місяців», Зоосвіт (Білицьке).
    Шкода водним ресурсам
    Російські війська завдають цілеспрямованих ударів по інфраструктурі для забору, очищення та постачання води, а також каналізаційних очисних спорудах. Через російську агресію значно пошкоджені об’єкти водопостачання та водовідведення у Луганській, Донецькій, Запорізькій, Харківській та Миколаївській областях.
    13 серпня у Донецькій області внаслідок бойових дій була знеструмлена Карлівська фільтрувальна станція. Постійні обстріли окупантів заважають ремонту.
    Міська військово-цивільна адміністрація повідомила, що у тимчасово захопленому Сєвєродонецьку стрімко висихають озера. Зазначається, що озера Чисте та Паркове, які служили місцем відпочинку городян, вже зменшились у рази. Внаслідок окупації, у Сєвєродонецьку зруйновано до 80% житлового фонду, а також повністю виведені з ладу системи водопостачання, та водовідведення.
    Голова Миколаївської обласної військової адміністрації попередив мешканців області не купатися у водоймах. Навіть там, де не було обстрілів, було знайдено російські касетні боєприпаси, які, мабуть, підводною течією чи іншим способом донесли до берега. Тому в області в принципі немає безпечної води.
    Водолазні групи продовжують обстеження водойм Київської області. Усього від початку російської військової агресії обстежено 93,5 кв. км, серед яких 13 кв. км – русло річки Ірпінь, 80,5 кв. км – русло річки Дніпро. У водоймах виявлено і піднято вертольотів – 2 одиниці, бойових броньованих машин – 2 одиниці, бойових машин піхоти – 3 одиниці, бойових машин десанту – 6 одиниць, протитанкових мін – 21 одиниця.
    Чорне та Азовське моря
    Російські війська розмістили в акваторії Чорного моря велику кількість мін, які загрожують як судноплавству, так і людям та морським тваринам в Україні та інших країнах чорноморського регіону.
    14 серпня у смт Затока на Одещині троє людей загинули внаслідок підриву на мінно-вибуховому пристрої біля узбережжя.