Численні злочини російських військ проти довкілля в Україні можуть призвести до шкоди здоров’ю людей і за її межами, адже забруднення поширюється вітрами та річками на великі відстані.
    26 квітня відзначалася 36-та річниця аварії на Чорнобильській АЕС – найбільшої техногенної катастрофи в історії людства.
    «Держава-агресор не засвоїла урок минулого та влаштовує ядерний терор на об’єктах атомної енергетики України, залякуючи весь цивілізований світ. Міжнародна спільнота має визнати – це виклик для усіх нас», - заявив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець під час брифінгу 26 квітня.
    26 квітня на Чорнобильську атомну електростанцію прибула експертна місія Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) на чолі з гендиректором Рафаелем Гроссі, щоб доставити життєво важливе обладнання та провести радіологічні та інші оцінки на території станції.
    Заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Ірина Ставчук взяла участь у зустрічі з делегацією МАГАТЕ. За підсумками зустрічі домовлено про:
    - створення робочої групи на рівні МАГАТЕ та всіх залучених органів влади в Україні для оцінки наслідків і збитків російської окупації Чорнобильської зони та усіх об’єктів та підприємств зони;
    - готовність МАГАТЕ організувати надання фінансових ресурсів на швидкі завдання та потреби і додатково підключити країни-донори;
    - започаткування МАГАТЕ найближчим часом постійної місії для роботи в Україні з питань ядерної безпеки.
    Загрози ядерній та радіаційній безпеці
    Україна зафіксувала чергові акти ядерного тероризму з боку Росії. Російські збройні сили знову бездумно обстрілюють територію України, випускаючи крилаті й інші стратегічно-тактичні ракети в максимально критичній близькості до ядерних об’єктів.
    25 квітня над водоймою-охолоджувачем Хмельницької АЕС були зафіксовані дві крилаті ракети, випущені російськими військовими, ймовірно в сторону міст Рівне і Здолбунів.
    26 квітня дві російські крилаті ракети пролетіли на низькій висоті над майданчиком Запорізької АЕС у напрямку м. Запоріжжя.
    Проліт ракет на низькій висоті безпосередньо над майданчиками українських АЕС, де розташовані ядерні установки зі значною кількістю ядерного матеріалу, створює величезні ризики. Ракети можуть влучити в одну чи кілька ядерних установок, а це загрожує ядерною та радіаційною катастрофою всьому світові.
    Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти
    24 квітня 2022 року російські збройні сили здійснили черговий обстріл міста Авдіївка Донецької області із застосуванням реактивної системи залпового вогню. Під вогонь окупантів потрапив Авдіївський коксохімічний завод, одне з найбільших в Україні та Європі підприємство коксохімічної промисловості. Пошкоджено третю батарею першого коксового цеху, ТЕЦ та цех уловлювання. Такі обстріли можуть спричинити витік коксового газу з великим вмістом бензолу, толуолу, нафталіну, сірководню, меркаптану, синильної кислоти і аміаку.
    24 квітня 9 російських ракет вдарили по Кременчуцькій ТЕЦ та по Кременчуцькому НПЗ у Полтавській області. 24 квітня російські війська вже втретє обстріляли нафтопереробний завод в Лисичанську Луганської області. Внаслідок обстрілів виникли масштабні пожежі.
    25 квітня внаслідок ракетного удару стався вибух і пожежа на тяговій підстанції залізничної станції "Красне" Золочівського району Львівської області.
    25 квітня внаслідок артилерійського обстрілу м. Лиман Краматорського району Донецької області сталася розгерметизація газопроводу та його горіння.
    За ніч 26 квітня було здійснено 35 авіаударів по заводу «Азовсталь» у Маріуполі, в ході яких сталось займання одного із цехів.
    Уночі 27 квітня росіяни здійснили артобстріл підприємства енергетичної інфраструктури Зеленодольської громади Дніпропетровської області. Стався витік мастила та спалахнула сильна пожежа.
    Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.
    Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями
    За даними ДСНС, з 24 лютого до 27 квітня 2022 року на території України знешкоджено 79 тис. 169 вибухонебезпечних предметів та 567,4 кг вибухових речовин, у тому числі 1 тис. 955 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 13 тис. 473 га. Знищена військова техніка та боєприпаси, а також розірвані ракети та авіабомби забруднюють ґрунт і підземні води хімічними речовинами, у тому числі важкими металами.
    26 і 27 квітня російські війська двічі вдарили фосфорними снарядами по Авдіївці Донецької област. Внаслідок цих обстрілів у місті зайнялося декілька пожеж. Якщо фосфор у будь-якому вигляді потрапить до організму людини, це викликає смерть у страшних муках. Для людини летальна доза усього 0,05–0,15 г. Продукти горіння фосфору та їх розчини утворюють солі у ґрунтах. Надлишок фосфатів сильно шкодить флорі та фауні. Використання снарядів з білим фосфором заборонене Женевською конвенцією про захист жертв війни 1977 року.
    Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються
    Через військові дії окупанта 900 заповідних територій України сьогодні перебувають в небезпеці.
    Це 1,2 млн га або близько 30% площі всіх природоохоронних територій України. Тут ростуть тисячі видів рослин, які занесені до Червоної книги України і охороняються законом. Бойові дії порушують спокій диких тварин. Вони або гинуть, або намагаються втекти з гарячих точок.
    Під загрозою знищення наразі знаходяться:
    • 14 Рамсарських об’єктів площею 397,7 тис. га
    • близько 200 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га
    • біосферні заповідники
    Близько 5 тисяч працівники природньо-заповідного фонду щодня роблять все можливе, щоб захистити та зберегти українську природу. А ще там, де це можливо, допомагають людям, які були вимушені тікати від «російського миру». Так, на природоохоронних територіях вже знайшли прихисток майже 15 тисяч тимчасових переселенців.
    Шкода водним ресурсам
    У результаті бойових дій пошкоджено водовід, по якому здійснюється постачання води з р. Дніпро до м. Миколаєва. Близько двох тижнів жителі Миколаєва не мають водопостачання, через це у місто завозять воду з інших районів та областей.
    Внаслідок активних бойових дій зазнала пошкоджень інфраструктура для забору, очищення та постачання води, а також каналізаційні очисні споруди в Донецькій області (міста Маріуполь, Дружківка, Вугледар, Торецьк, Волноваський район, Ясинуватська територіальна громада). Шкода системам водопостачання і водовідведення та комунікаціям безпосередньо загрожує аварійному забрудненню річок. Через війну понад 4,6 млн людей в Україні мають проблеми з доступом до питної води, а в 1,4 млн українців взагалі не мають доступу до безпечної для вживання питної води.
    Чорне та Азовське моря
    Російські війська атакують інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів та кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення токсинів у море.
    Зокрема, 26 і 27 квітня російські окупанти здійснили ракетні обстріли мосту через Дністровський лиман у Затоці на Одещині, що призвели до його руйнування.