Територія заказника розташована в околицях с. Повстин Пирятинського району і знаходиться у віданні Великокручанської сільської ради.
Заказник "Куквинський" охоплює значні ділянки заплави р. Удай, зайняті лісовою та болотною рослинністю. Заказник складається із двох частин: більшої у північно-західному напрямку від села Повстин і включає р. Удай та лівобережну частину її заплави і меншої, розташованої на південний схід від с. Повстин у притерасному зниженні.
Лісова рослинність заказника представлена заплавними дібровами. Деревостан їх утворений дубом, липою серцелистою та кленом польовим. Підлісок утворює ліщина. Травостій має мозаїчний характер. Його формують типові неморальні види: осока волосиста, куцоніжка лісова, зірочник лісовий, купина багатоквіткова. Часто зустрічаються щитник шартський, переліска багаторічна, вороняче око звичайне, розрив-трава звичайна. В таких лісах виявлені екземпляри лілії лісової.
Типовими для
Лівобережного Лісостепу є вільхові болота у
притерасних зниженнях із значною участю верб
попелястої, вушкатої. Високотравні болота
репрезентовані ценозами очерету звичайного із
болотною папороттю та угрупованнями лепешняку
великого, осоки загостреної. Береги р. Удай зайняті заростями прибережно-водного високотрав'я із очерету звичайного, рогозу широколистого, лепешняку великого. Досить часто чисельні популяції утворює рідкісний аїр болотний. Серед видів різнотрав'я масово зустрічаються живокіст лікарський, оман високий, вовконіг європейський, м'ята болотна та водяна, щавель водний, підмаренник болотний, незабудка болотна, частуха подорожникова, череда трироздільна тощо.
Цінними є угруповання латаття сніжно-білого на водних плесах заказника. Тут покрив на воді формують ряски мала, триборозенчаста, спіродела багатокоренева, жабурник звичайний, у воді - масово трапляється елодея канадська. Відмічене явище прогресуючого заростання водотоків водяним різаком алоєвидним, що є характерним для р. Удай в межах Полтавської області.
Друга частина заказника, розташована між с. Повстин та автотрасою "Київ - Харків", зайнята угрупованнями болотистих лук із домінуванням бекманії звичайної (до 50%). Основу травостою складають: мітлиця повзуча, незабудка болотна, підмаренник болотний, ситник темноцвітий, м'ята водяна, живокіст лікарський, паслін солодко-гіркий, щавель водний, вех широколистий, жеруха австрійська, шоломниця списолиста, лепешняк плаваючий, частуха подорожникова, плакун верболистий та ін. Центральну частину болота займають угруповання рогозу широколистого та куги озерної. Цінними є ділянки із аїром болотним.
На сухіших підвищених ділянках по периферії болота зі східної сторони зустрічаються угруповання засолених лук із костриці.
Флористичну цінність заказника складають рідкісні види. На його території виявлено 2 види, занесені до Червоної книги України (лілія лісова - поодинокі екземпляри на узліссі заплавної діброви і сальвінія плаваюча - багаточисельні популяції, утворює угруповання попід берегами р. Удай та на затоках), 5 -охороняються в Полтавській області (дзвоники персиколисті - поодинокі екземпляри на узліссях та галявинах заплавних дібров; конвалія звичайна - багаточисельні популяції у знижених частинах лісових масивів, часто домінує у трав'яному покриві, аїр болотний - багаточисельні пуляції у складі прибережно-водного високотрав'я по берегах р. Удай та у периферійних частинах боліт; латаття сніжно-біле - багаточисельні популяції на мілководдях р. Удай; пухирник звичайний - багаточисельні популяції серед підводних заростей на болотах), 4 види є малопоширеними у регіоні (гадючник в'язолистий - нечисельні групи на трав'яних болотах; вороняче око звичайне - малочисельні групи у травостої заплавної діброви; болотна папороть - багаточисельні популяції у смугах прибережно-водного високотрав'я по берегах р. Удай та часто на трав'яних болотах; калюжниця болотна - поодинокі екземпляри у трав'яному покриві боліт; цикута отруйна - багаточисельні популяції по берегам р. Удай).
На території заказника можна зустріти 240 видів наземних хребетних. Серед них відмічено 12 видів, занесених до Червоної книги України (далі - ЧКУ), 5 видів, занесених до Європейського червоного списку (далі - ЄЧС) та 20 - регіонально рідкісних (далі - РР).
Птахів тут зустрічається 173 види. Це складає 56,0% від загальної кількості видів птахів, будь-коли зафіксованих на території Полтавської області. Серед них відмічено 10 видів, занесених до Червоної книги України, 1 вид, занесений до Європейського червоного списку та 16 регіонально рідкісних.
У гніздовий період на території заказника виявлено 103 види, в тому числі поручайник (ЧКУ), журавель сірий (ЧКУ), деркач (ЄЧС), норець малий (РР), лебідь-шипун (РР), веретенник великий (РР) та крячок світлокрилий (РР). Саме в періоди міграцій була відмічена переважна більшість видів, занесених до ЧКУ, ЄЧС та регіонально рідкісних.
Ссавців відмічено 41 вид, що складає 62,1% від загальної кількості видів звірів Полтавської області. Серед них відмічено 3 види занесені до Червоної книги України, 4 види, занесені до Європейського червоного списку та 4 регіонально рідкісні. Причому, видра одночасно належить до Червоної книги України та Європейського червоного списку.
Із найбільш важливих звірів тут можна зустріти лося, лисицю звичайну, кабана та інш.
До деревно-чагарникового фауністичного комплексу належить 8 видів тварин. Серед них такі види як куниця лісова і кам'яна, козуля, вовчки лісовий і горішниковий та інш.
Прибережно-водний фауністичний комплекс містить всього 5 видів, в тому числі видра (занесена до ЧКУ та ЄЧС), єнотовидний собака, бобер та ондатра.
Значну за кількістю видів групу представляють ссавці, що належать до евритопного екологічного типу (18 видів). До цього екотипу, зокрема, належать барсук (ЧКУ), горностай (ЧКУ), вушан звичайний (ЄЧС), вовк (ЄЧС), лисиця та кабан. Вони значною мірою посилюють презентативність ссавців у всіх фауністичних комплексах.
На території заказника плазунів зустрічається 4 із 11 видів Полтавщини.
Вони входять до складу лише 3 фауністичних комплексів: 1 до деревно-чагарникового - гадюка звичайна; 2 до прибережно-водного - черепаха болотна та вуж звичайний і 1 до луко-степового - ящірка.
Земноводних відмічено всі 10 видів Полтавщини.
Хоча всі амфібії в період розмноження пов'язані з водним середовищем, справжніми водно-болотними формами, які входять до прибережно-водного фауністичного комплексу, серед земноводних заказника є тільки 2 - джерелянка червоночерева та жаба озерна. Крім того, чисельним у наших водоймах буває гібрид між жабою озерною та жабою ставковою. Цікаво, що при цьому одну з батьківських форм, а саме - жабу ставкову, знайти до сих пір не вдалося.
До лучно-степового комплексу входить лише ропуха зелена.
Найбільше амфібій представлено у деревно-чагарниковому фауністичному комплексі - 7 видів: квакша звичайна, жаба гостроморда та трав'яна, ропуха сіра та тритони - гребінчастий і звичайний.
Часничниця звичайна може входити до деревно-чагарникового, лучно-степового та синантропного комплексів.
Друга частина болотного масиву випасається худобою, а лучні ділянки викошуються. Знаходження поряд сільськогосподарських угідь обумовлює значну участь в складі флори заказника бур'янових та напівбур'янових видів рослин.
В цілому, гідрологічний заказник "Куквинський" репрезентує типові для Лівобережного Лісостепу природні заплавні комплекси, які збереглись у мало зміненому стані. Болотні комплекси виконують значну водорегулюючу та стабілізуючу функцію для природних екосистем р.Удаю.