Масштаби шкоди, завданої довкіллю України від агресії рф, вражають весь світ.
    Уряд здійснює комплекс заходів, щоб забезпечити невідворотнє притягнення росії до відповідальності. На цьому наголосив перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Гречаник під час слухань у Комітеті Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування.
    “Україна звернулась до ООН, парламентарів та урядів держав Євросоюзу, Ради Європи щодо створення спеціалізованого міжнародного трибуналу для розгляду злочинів агресора проти України. Діалог на міжнародному фронті ведеться постійно.”, - зазначив Руслан Гречаник.
    “Понад 8 років та 8 місяців росія ставить під загрозу екологічну безпеку не лише України, але і переважної частини Європи. Країна-агресор навмисно знищує нашу гідротехнічну інфраструктуру, нафтобази, ТЕЦ та інші енергооб'єкти, чим на десятки років може зробити довкілля непридатним для життя”, - відзначив заступник Міністра Євгеній Федоренко.
    Наприклад, через цілеспрямовані удари по дамбі Карачунівського водосховища на р. Інгулець до річкових вод змило велику кількість відходів та каналізаційних стоків.
    Лише через пожежі на нафтобазах в атмосферне повітря потрапило понад 499 тисяч тонн токсичних речовин.
    Сьогодні сотні тисяч тонн відходів руйнації забруднюють українські землі. Понад 12 000 багатоповерхових будинків, понад 100 тис. приватних садиб та більше 500 промислових підприємств було знищено або пошкоджено окупантом в Україні.
    “Враховуючи наявне хімічне забруднення ґрунтів та вод, важливо після війни подбати про ефективну систему моніторингу стану довкілля. Це допоможе зафіксувати реальний обсяг завданої шкоди довкіллю та запобігти подальшому погіршенню ситуації, вжити заходів, щоб відновити екосистеми до безпечного стану — і для людини, і для дикої природи. Для цього міністерство в умовах війни працює 24 на 7”, - зауважив Євгеній Федоренко.
    Міндовкілля здійснює переформатування роботи проєктів міжнародної технічної допомоги в умовах війни, щоб ефективно використовувати допомогу міжнародних партнерів. А також напрацьовує необхідну нормативно-правову базу:
    - Уряд вже схвалив порядок утилізації відходів руйнації, який був розроблений Міндовкілля спільно з Мінрегіоном;
    - у першому читанні схвалений законопроєкт № 8037 «Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією»;
    - прийнято рамковий Закон “Про управління відходами”;
    - здійснюється підготовка до ратифікації Мінаматської конвенції про ртуть;
    - Уряд затвердив план заходів з реалізації Концепції підвищення рівня хімічної безпеки до 2026 року;
    - затверджено порядок взаємодії та співпраці між органами прокуратури, правоохоронними органами з Держекоінспекцією щодо розслідування злочинів проти довкілля.
    “Саме війна поставила нові виклики перед Україною та змусила шукати нові підходи у забезпеченні відповідальності країни агресора за шкоду довкіллю. Міндовкілля доклало максимум зусиль, щоб відобразити ці підходи у методиках визначення шкоди та збитків внаслідок збройної агресії та бойових дій. Наразі затверджено вже 6 методик обрахунку розміру збитків компонентам довкілля, ще одна знаходиться на юстуванні”, - розповіла заступник Міністра Олена Крамаренко.
    За її словами, методики враховують екосистемний підхід, тобто дозволять об’єктивно врахувати втрати не лише екосистем, а й екосистемних послуг.
    Над їх розробкою Міндовкілля співпрацювало спільно з Державним департаментом США, NASA, Агентством із захисту довкілля США.
    Крім того, на Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату Україна ініціює започаткування процесу обговорення єдиних підходів до оцінки збитків навколишньому середовищу та клімату від військових дій. Десятки країн вже підтримали таку ініціативу.
    Тож Україна має шанс змінити глобальні підходи, які зможуть застосовуватись міжнародною спільнотою.
    Всю достовірну інформацію про завдані збитки довкіллю України внаслідок збройної агресії рф кожен може переглянути на сайті або у мобільному застосунку ЕкоЗагроза.