24 серпня 1991 року відбулося відновлення державної незалежності України, що увінчало тривалий шлях нашого народу до самостійності.
    Відзначаючи 30-ту річницю ухвалення Акта проголошення незалежності України, ми говоримо про тисячолітню історію нашої державності. Слід вшанувати всі попередні етапи – Русь, Галицько-Волинське князівство, Велике князівство Литовське, Українську козацьку державу, українські державні утворення початку ХХ століття. Від них сучасна Україна успадкувала традиції державності.
    Ми маємо вчитися на помилках попередників і пам’ятати, що національна єдність є обов’язковою умовою збереження державності. Наша сила в соборності, в здатності знаходити спільну мову і разом протистояти силам, які хочуть розсварити суспільство, посіяти недовіру та чвари й зрештою нас поневолити.
    Століття бездержавності коштували нашому народу неймовірної кількості жертв. Лише у ХХ столітті унаслідок Голодомору, Голокосту, державного терору, депортацій та воєн загинули мільйони українців. Маємо пам’ятати, що лише сильна власна держава є запорукою від повторення подібних трагедій.
    Україна – цивілізована та миролюбива країна. Ми ні на кого не нападаємо, нікого не пригнічуємо, не повчаємо і не намагаємося використовувати вигадану категорію „єдиний народ”, втручатися у внутрішні справи іншої держави та окуповувати чужі території. Ми поважаємо порядних сусідів, взаємовигідно співпрацюємо з ними і допомагаємо у складну годину.
    Роки незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як держава, здатна утверджувати демократичні цінності, відстоювати свободу, гідність та розмаїття, захищати свій суверенітет і цілісність. Нам вдалося побудувати толерантне суспільство, в якому знаходять спільну мову та взаємну повагу різні етнічні, релігійні, соціальні групи.