Опустелювання – це деградація земель в посушливих та напівпосушливих регіонах в результаті дії різноманітних факторів, в тому числі зміни клімату та людської діяльності.
    Опустелювання не означає розширення існуючих пустель. Опустелювання відбувається тому, що екосистеми посушливих земель, які складають більш ніж одну третину площі суші у світі, надзвичайно уразливі для надмірної експлуатації та нераціонального землекористування. Злидні, політична нестабільність, вирубка лісів, надмірний випас худоби та неправильні методи зрошення – все це знижує продуктивність землі.
    Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами покликаний підвищити обізнаність громадськості про міжнародні зусилля в боротьбі з опустелюванням. Цей день відкриває унікальну можливість нагадати кожному, що нейтральний баланс деградації земель може бути досягнутим шляхом вирішення проблем, широкої участь громад та співпраці на всіх рівнях.

    Особливо актуально це зараз, під час пандемії COVID-19. Зміцнення стійкості наших продовольчих і водних систем може сприяти пом’якшенню наслідків пандемії для найбільш уразливих верств населення та продовольчої безпеки. Сьогодні девіз «Здорова земля – здорові люди», запропонований Конвенцією по боротьбі з опустелюванням, як ніколи актуальний.

    Тема 2020 року: Продовольство. Корми. Волокно.
    У 2020 році День боротьби з опустелюванням та посухами присвячено зміні ставлення суспільства до основного фактора, що сприяє опустелюванню та деградації земель, – неухильному зростанню виробництва та споживання ресурсів людиною.
    Внаслідок того, що населення світу стає все більш численним, матеріально забезпеченим та урбанізованим, попит на земельні ресурси, необхідні для виробництва продуктів харчування, кормів для тварин та волокна для одягу, зростає величезними темпами. Тим часом стан і продуктивність існуючих орних земель погіршуються, та ще й посилюється зміною клімату.
    Щоб мати у своєму розпорядженні ресурси продуктивних земель, які дозволять задовольнити потреби десяти мільярдів людей до 2050 року, необхідно зміни образ життя. День боротьби з опустелюванням та посухами, що проводиться під лозунгом «Продовольство. Корми. Волокна» ставить своєю задачею навчити людей як можна зменшити вплив на земельні ресурси на індивідуальному рівні.
    Виробники продуктів харчування, кормів та волокна змушені конкурувати з містами, що розростаються, та паливною промисловістю. В результаті землі переводяться в інші категорії землекористування і деградують такими темпами, що це знижує їх здатність до самовідновлення, тим самим наносячи шкоду виробництву, екосистемам та біорізноманіттю.
    Виробництво продуктів харчування, кормів та волокна також вносить свій вклад в зміну клімату, оскільки сільське господарство, лісове господарство та інші види землекористування є джерелами майже чверті викидів парникових газів. На виробництво одягу та взуття припадає 8% світових викидів парникових газів, і відповідно до прогнозів, до 2030 року цей рівень збільшиться майже на 50%.
    В результаті зміни моделей поведінки споживачів та корпорацій та застосування більш ефективних методів планування та раціональних методів господарювання можна досягти того, щоб існуючих земель вистачило для задоволення попиту. Якщо всі споживачі перестануть купувати продукти, виробництво яких призводить до деградації земель, постачальники не будуть їх доставляти на ринок, що, в свою чергу, послужить потужним сигналом для виробників та керівних органів.
    Зміни в раціоні харчування та моделях поведінки – наприклад, скорочення об’єму харчових відходів, придбання продуктів на місцевих ринках та обмін одягом замість купівлі нового, можуть вивільнити земельні ресурси для інших видів використання та зменшити викиди вуглецю.
    В публікації використано матеріали з https://www.un.org/ru/.

Провідний спеціаліст відділу організаційної роботи, моніторингу та зв`язків з громадськістю
І. ЛЕБІДЬ