Щороку з настанням весняного тепла на Полтавщині стрімко зростає кількість пожеж, спричинених випалюванням сухої трави.

    Так, за інформацією Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами облдержадміністрації впродовж перших двох днів березня в області сталося 15 пожеж на відкритих територіях, внаслідок яких вигоріло понад 32 га сухої рослинності та очерету.
    Зокрема, 2 березня 6 подібних пожеж виникли у Миргороді, Гадяцькому, Кременчуцькому, Лохвицькому, Полтавському та Решетилівському районах. Внаслідок цих загорань було знищено понад 15 га сухої трави.
    Департамент екології та природних ресурсів Полтавської облдержадміністрації закликає мешканців області не випалювати суху рослинність на відкритих територіях та не спалювати сміття на городах, адже вогонь за вітряної та сухої погоди поширюється з блискавичною швидкістю.
    При цьому, вогнем знищується не лише суха рослинність та її залишки, а й насіння, паростки дерев та корені майбутньої рослинності, що призводить до зменшення приросту свіжої зелені на кілька років.
    До того ж спалювання трави ніяк не сприяє підвищенню родючості ґрунтів. Адже висока температура при горінні знищує ґрунтоутворюючі мікроорганізми, що знаходяться у верхньому шарі ґрунту. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються у ґрунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.
    Також при згорянні рослинних залишків у повітря вивільняються пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і ряд канцерогенних сполук, які викликають захворювання дихальних шляхів, знижують імунітет людини, посилюють негативний перебіг хронічних захворювань.
    Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави.
    Під час спалювання рослинних залишок гинуть не тільки мікроорганізми, але й знищуються гнізда птахів, різні види тварин, плазунів тощо.
    В минулі роки необережне поводження людей з вогнем під час випалювання сухих решток неодноразово призводило до лісових пожеж, до знищення вогнем будинків, травмування та навіть загибелі людей.

    Пам’ятайте, що за недотримання правил пожежної безпеки порушники, за чинним законодавством, нестимуть адміністративну відповідальність. Відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за самовільне спалювання рослинних решток на громадян накладається штраф в сумі від 170 до 340 грн., а на посадових осіб – від 850 до 1190 грн. Якщо підпалюється трава в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, то громадяни повинні заплатити від 340 до 680 грн., а посадові особи – від 1190 до 1700 грн.

Провідний спеціаліст відділу організаційної роботи, моніторингу та зв`язків з громадськістю
І. ЛЕБІДЬ